Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2025 р. № 6126/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Керуюча компанія перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстрована як платник ПДВ. Згідно з договором про надання трансфертів, укладеним між Управлінням житлового господарства (Головний розпорядник бюджетних коштів) та Керуючою компанією (одержувач бюджетних коштів), Головний розпорядник надає Керуючій компанії кошти (трансферти) з місцевого бюджету на виконання заходів міської цільової програми за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 3210) по КПКВК 1216015 «На усунення аварій в житловому фонді, а саме капітальний ремонт ліфтів  житловому фонду на умовах співфінансування».

Керуюча компанія отримує кошти з місцевого бюджету на свій казначейський рахунок, перераховує такі кошти виконавцям послуг для виконання заходів цільової програми та надає Головному розпоряднику бюджетних коштів звіт про виконання таких заходів.

Враховуючи вищевикладене, Керуюча компанія просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи виникають у Керуючої компанії податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні коштів (трансфертів) з місцевого бюджету на свій казначейський рахунок з подальшим перерахуванням таких коштів виконавцям послуг;
2. чи виникатимуть зобов’язання зі сплати єдиного податку та військового збору у компанії, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування за аналогічних умов надходження та перерахування коштів?

Водночас, наявна у зверненні інформація не дає змоги встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної ідентифікації правовідносин, та щодо фактичних обставин таких операцій, а містить лише питання щодо податкових наслідків з ПДВ.

У зв’язку з цим ДПС надає загальне роз’яснення виходячи із наявної у зверненні інформації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (абзац третій частини третьої статті 10 БКУ).

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника (абзац перший частини четвертої статті 20 БКУ).

Отже, для цілей оподаткування ПДВ Товариство може використовувати поняття, визначені БКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Щодо питання 1

ПКУ не виключено з числа об’єктів оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг, які постачаються платниками податків – одержувачами бюджетних коштів; не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг/робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на виникнення об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг. Разом з тим ПКУ встановлено, що джерело оплати товарів/послуг впливає на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Отже, для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо бюджетне фінансування (бюджетні кошти), яке отримує Керуюча компанія, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо в рахунок отриманих бюджетних коштів Керуюча компанія не буде постачати товари/послуги, то при їх отриманні у Керуючої компанії податкові зобов’язання з ПДВ не виникатимуть.

В той же час, якщо в рахунок отриманих бюджетних коштів Керуюча компанія буде постачати товари/послуги (у тому числі у рамках виконання бюджетних програм), то такі операції будуть об’єктом оподаткування ПДВ і при отриманні таких коштів у Керуючої компанії виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ.

При цьому виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (зокрема, на компенсацію вартості послуг, придбаних для здійснення діяльності з обслуговування житлового фонду, в т.ч. капітальний ремонт ліфтів).

За операцією з постачання товарів/послуг (у тому числі у рамках виконання бюджетних програм) Керуюча компанія зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти на покупця/замовника податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.

Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі оплати таких товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів визначається відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

Правомірність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за тими чи іншими операціями може бути встановлено виключно в рамках проведення перевірок,  здійснених відповідно до вимог  ПКУ.

 

Щодо питання 2

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація – роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Оскільки Товариство є платником податку на прибуток та перебуває на загальній системі оподаткування, тому з питання виникнення податкових  зобов’язань зі сплати єдиного податку та військового збору у компанії, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платника єдиного податку), за аналогічних умов надходження та перерахування коштів, зазначених у зверненні, такий платник податків має право самостійно звернутися до контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ на отримання індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).