Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2025 р. № 6129/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Комунальне підприємство – платник ПДВ, метою діяльності якого є здійснення наступних видів діяльності: будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатаційне утримання автошляхів, зливової системи тощо, має статус одержувача бюджетних коштів. Кошти для фінансування робіт/послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту об’єктів дорожної інфраструктури міста надходять Комунальному підприємству  надходять з міського бюджету за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610).

Враховуючи вищевикладене, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи виникають податкові зобов’язання у Комунального підприємства з ПДВ при надходженні коштів з місцевого бюджету за кодом 2610, якщо такі грошові кошти спрямовано на проведення заходів з утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури міста у межах виконання бюджетних програм;
2. чи виникають податкові зобов’язання у Підприємства з єдиного податку при надходженні коштів з місцевого бюджету за кодом 2610, якщо такі грошові кошти спрямовано на проведення заходів з утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури міста у межах виконання бюджетних програм?

Разом з тим звернення не містить інформації щодо умов укладених зі сторонами договірних відносин, детального опису операцій, які здійснюються платниками у межах таких відносин, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що не дає змоги чітко ідентифікувати сутність таких операцій, у зв’язку з чим ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування описаних у зверненні операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру (абзац третій частини третьої статті 10 БКУ).

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який забезпечує виконання бюджетних програм у системі головного розпорядника (абзац перший частини четвертої статті 20 БКУ).

Отже, для цілей оподаткування ПДВ Комунальне підприємство може використовувати поняття, визначені БКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку сформувалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості належать будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передає платнику податків безпосередньо покупець або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, у цілях визначення об’єкту оподаткування ПДВ визначальним є факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури міста у межах виконання бюджетних програм, а не факт отримання коштів.

Безпосередньо отримання Комунальним підприємством коштів, у тому числі з місцевого бюджету за кодом 2610, не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо такі кошти не є оплатою (компенсацією) вартості поставлених ним товарів/послуг.

Якщо Комунальне підприємство при проведенні заходів з утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури міста у межах виконання бюджетних програм фактично постачає товари/послуги (зокрема роботи/послуги з утримання та розвитку автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури міста у межах виконання бюджетних програм), то операція з постачання таких товарів/послуг є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ незалежно від того, яким чином буде здійснюватися оплата (бюджетними коштами за кодом 2610 чи ні, буде постачатися безоплатно).

База оподаткування ПДВ за операціями платника ПДВ із постачання товарів/послуг (у тому числі з оплатою за рахунок бюджетних коштів) згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ включає будь-яку суму коштів, що підлягає компенсації платнику ПДВ за поставлені ним товари/послуги, включно з будь-якою іншою компенсацією вартості таких товарів/послуг, що надходить безпосередньо або через третю особу, незалежно від наявності складеного договору чи акту виконаних робіт.

Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за такими операціями виникає на дату зарахування бюджетних коштів як оплати за постачання товарів/послуг (виконання робіт) згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

Враховуючи визначене, якщо придбані Комунальним підприємством товари/послуги призначені для використання або починають використовуватися повною мірою в господарських операціях, які підлягають оподаткуванню ПДВ, то у підприємства не виникає обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Разом з тим, якщо придбані товари/послуги будуть використовуватися повною мірою в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не належать до господарської діяльності платника ПДВ, то відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну (за винятком окремих випадків, передбачених у такому пункті ПКУ).

Щодо питання 2

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на  період  дії  воєнного  стану»  внесено  зміни  до  ПКУ,  зокрема  підрозділ 8 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відсоткова ставка єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 розділу XIV ПКУ (підпункт 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування не включаються до складу доходу, встановлено пунктом 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ.

До складу доходу, визначеного статтею 292 глави 1 розділу XIV ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (підпункт 4 пункт 292.11 статті 292 глави 1 розділу XIV ПКУ).

  Враховуючи зазначене, з урахуванням норм БКУ у разі наявності відповідної бюджетної програми, рішення міської ради, якими передбачено видатки на проведення заходів у межах виконання бюджетної програми, суми бюджетних коштів цільового призначення отримані платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету від розпорядників не включаються до складу доходу платників єдиного податку третьої групи.

В іншому разі, суми бюджетних коштів отриманих юридичною  особою - платником єдиного податку третьої групи з місцевого бюджету, як оплата за виконанні роботи/послуги, включаються до складу доходу такого платника єдиного податку третьої групи.

Крім цього зазначаємо, що в межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування платником податку податкових зобов’язань (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочних заходів).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).