Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2025 р. № 6146/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, відповідно до рішення сесії Київської міської ради Підприємство є правонаступником усіх зобов’язань перед кредиторами, прав та обов’язків, а також всіх активів «          ». Наймані працівники Підприємства були звільнені за переведенням         .2025 та прийняті до штату Підприємства       .2025.

«           » (попереднім роботодавцем) було нараховано найманим працівникам грошову компенсацію за невикористані дні відпусток. Також, було нараховано єдиний внесок на суми грошової компенсації за невикористані дні відпусток. Через відсутність коштів компенсація за невикористані дні відпусток не була виплачена, єдиний внесок не був сплачений.

Відповідно передавального акту, затвердженого розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, заборгованість по нарахованій та не виплаченій компенсації невикористаних відпусток з нарахованим єдиним внеском за період роботи працівників в «         » була передана Підприємству.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:

1. Сплати Підприємством єдиного внеску з сум грошової компенсації за дні невикористаних відпусток працівникам за період роботи в «            ».

2. Відображення сум грошової компенсації за дні невикористаних відпусток працівникам «           » в об’єднаній звітності Підприємства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Пунктом 2 частини першої ст. 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний
внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга ст. 2 Закону № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України
від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами (далі – Закон № 108) (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

При цьому, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Згідно з п.п. 2.2.12 п.п. 2.2 п. 2 розділу 2 Інструкції оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткової) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством належать до фонду додаткової заробітної плати.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464 (частина четверта ст. 8 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Слід зазначити, що ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року
№ 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями, визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується, зокрема, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Крім того, платники єдиного внеску зобов’язані:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (п. 2 ст.9 Закону № 2464).

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розділу І Порядку подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення, зокрема юридичної особи).

Слід зазначити, що згідно з інформацією, яка міститься в Інформаційно-комунікаційній системі «Податковий блок» «              » (           )             прийнято рішення про припинення діяльності, номер прийняття рішення –          .

Станом на дату розгляду листа «         » перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у            в 33 стані (у стані припинення (відомості про наявність заборгованості)).

«             » було подано до контролюючого органу Розрахунки:

від           – березень 2025 року, в якому визначено зобов’язання
у розмірі            гривень;

від             – квітень 2025 року, в якому визначено зобов’язання
у розмірі         гривень.

Самостійно визначні «            » зобов’язання у зазначених Розрахунках не було сплачено вчасно, відповідно в інтегрованій картці платника обліковувалась недоїмка, яку було сплачено в повному обсязі              .2025.

Одночасно зауважуємо, оскільки інформація, наведена у вашому зверненні, має розбіжність з вище наведеними даними, то будь-які висновки щодо нарахування, сплати (перерахування) єдиного внеску до бюджету з доходів, нарахованих на користь фізичних осіб (працівників), можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.