Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2025 р. № 6147/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо відображення в обліку операцій за договором з надання поворотної фінансової допомоги, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником податків на загальних підставах. Згідно договору від 31.03.2025 отримало поворотну фінансову допомогу  терміном на 12 місяців, тобто граничний термін її повернення – лютий                        2026 року. З 01.01.2026  має намір перейти на спрощену систему оподаткування та матиме перехідну фінансову допомогу, яку отримано на загальній системі оподаткування, термін повернення  якої ще не настав та яка вже буде повернута на спрощеній системі оподаткування.

Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

1. Чи буде зобов’язане Товариство включити поворотну фінансову допомогу, яка буде не повернута на дату переходу  на спрощену систему  оподаткування, в дохід підприємства, навіть якщо строк погашення такої поворотної допомоги ще не настав та підприємство отримало поворотну фінансову допомогу перебуваючи на загальній системі оподаткування?
2. Чи визнається така поворотна фінансова допомога доходом Товариства на дату переходу на спрощену систему оподаткування, навіть за умови, що строк повернення коштів ще не настав та підприємство отримало допомогу, перебуваючи на загальній систему оподаткування?
3. Який порядок відображення операцій у податковому обліку  сум «перехідних» фінансових допомог у разі зміни  системи оподаткування Товариства з загальної системи оподаткування на спрощену систему?
4. Чи впливає факт отримання поворотної фінансової допомоги Товариством на загальній системі оподаткування на порядок її оподаткування після переходу  підприємства на спрощену систему оподаткування?

 

Щодо першого – другого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 – 1053 Цивільного кодексу України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому чинними нормами Кодексу не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму отриманої поворотної фінансової допомоги від резидента України.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі належно оформлених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, питання щодо відображення у бухгалтерському обліку операцій з отримання поворотної фінансової допомоги належить до компетенції Міністерства фінансів України.

 

Щодо третього – четвертого питання.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті  292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

         Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

При цьому до складу доходу, визначеного статтею 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів (підпункт 3 пункту 292.11 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до                         статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка отримала поворотну фінансову допомогу в періоді перебування на загальній системі оподаткування, у разі переходу на спрощену систему оподаткування не включає такі кошти до доходу платника єдиного податку.

У разі, якщо юридичною особою – платником єдиного податку сума поворотної фінансової допомоги залишається неповерненою протягом                        12 календарних місяців з дня її отримання, то вона включається таким суб’єктом господарювання до складу доходу на наступний день після закінчення                             12 місячного терміну та оподатковується за ставкою єдиного податку, встановленої для такого суб’єкта господарювання – платника єдиного податку.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).