Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.11.2025 р. № 6148/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)
на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець планує здійснювати реалізацію товарів, виручка за які (як планується) надходитиме в безготівковій формі з платіжного рахунку (що належить фінансовій установі, яка не є банком) на його поточний рахунок у форматі IBAN, відкритий у банківській установі.

У зв’язку з цим Підприємець просить надати роз’яснення:

1. Чи потрібно йому застосовувати РРО / ПРРО при отриманні безготівкового платежу, ініційованого з платіжного рахунку (відкритого у небанківській фінансовій установі) на поточний рахунок (відкритий в банківській установі)?

2. Чи потрібно йому застосовувати РРО / ПРРО при отриманні безготівкового платежу, ініційованого з поточного рахунку (відкритого у банківській установі) на платіжний рахунок (відкритий в небанківській фінансовій установі)?

Перед наданням відповідей на поставлені питання звертаємо увагу Підприємця, що текст його звернення у більшій своїй частині зводиться виключно до цитування положень законодавства України, яким регулюється сфера платіжних послуг, яке у свою чергу не регулює та жодним чином не впливає на обов’язок продавця товарів щодо застосування РРО / ПРРО та надання покупцям фіскальних чеків.

При цьому Підприємцем не вказується, який асортименту товару ним реалізується, чи є в його асортименті підакцизні товари, зокрема алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне, тощо, не описано порядку (особливостей) взаємодії із покупцями при продажу, відправленні та врученні їм товарів, способу та місця вручення товару, не описано договірних відносин Товариства з його контрагентами, задіяними у здійсненні операцій з приймання оплати та врученні (відправленні) товарів покупцям, тощо, а також будь-якої іншої інформації щодо специфіки його господарської діяльності.

Суть звернення та питань Підприємця зводиться виключно до трактування пункту 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), а тому дана індивідуальна податкова консультація Підприємцю надається виключно щодо цього питання.

Додатково повідомляємо, що роз’яснення податкових органів, на які посилається Підприємець, у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, переведене до нечинних, а роз’яснення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків стосується листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики та застосування РРО / ПРРО від 01.01.2022 року, які не враховують змін у законодавстві України, які існують на сьогодні.

Надаючи відповіді на питання повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Умови за яких застосування РРО / ПРРО є не обов’язковими визначено статтею 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Викладене підтверджується висновками Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Таким чином, ототожнення Підприємцем операцій, які здійснюють небанківські надавачі платіжних послуг із банківськими операціями є безпідставним, оскільки такі надавачі не мають банківських ліцензій.

Своєю чергою після набрання чинності Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у Законі № 1591 та пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162:

платіжний рахунок – це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – це рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – це рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського, так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454.

Отже, «платіжні» рахунки хоч і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, проте не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію, тобто після вказаних змін формулювання «переказ із IBAN на IBAN» не означає беззаперечного здійснення банківських операцій.

Слід зауважити, що незважаючи на розширення повноважень небанківських надавачів платіжних послуг, вони так і не стали банками і не можуть здійснювати банківські операції, що знаходить своє підтвердження
в їхньому правовому статусі та у визначеннях понять типів рахунків, наведених вище.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку (платіжний чи поточний, в контексті звернення) з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, за умови якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому у разі використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись не тільки обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, а також і формуванням та наданням покупцям відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту створених за допомогою РРО / ПРРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію