Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2025 р. № 6189/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомив, що земельна ділянка перебувала у її користуванні з січня по березень 2024 року. З квітня по грудень 2024 року дана земельна ділянка передана в користування доньці платника податку – фізичній особі – підприємцю 4 групи на умовах договору емфітевзису, який зареєстровано у відповідному державному реєстрі прав на нерухоме майно. Податкова інспекція нарахувала мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) за весь 2024 рік.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є правомірним нарахування МПЗ платнику податків за весь 2024 рік,  якщо фактичне користування земельною ділянкою обмежене січнем-березнем 2024 року? 

2. Чи може застосовуватися п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ «»Перехідні положення» Кодексу для нарахування МПЗ за весь рік незалежно від фактичного періоду користування земельною ділянкою?

3. Яким чином має бути скориговано МПЗ у випадку зміни користувача земельної ділянки протягом року?

Відповідно до п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу МПЗ – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу . Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у
ст. 38¹ «Визначення мінімального податкового зобов’язання» Кодексу.

МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38¹.1.4 п. 38¹.1
ст. 38¹ Кодексу).

Згідно з п. 38¹.3 ст. 38¹ Кодексу у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

При цьому нормами п.п. 38¹.4 ст. 38¹ Кодексу визначено, що у разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів.

У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік.

Відповідно до інформації, яка наведена Вами у зверненні, земельна ділянка передана Вами в оренду з квітня 2024 року та договір оренди зареєстровано відповідно до норм чинного законодавства, тобто у січні - березні 2024 року земельна ділянка знаходилася у Вашому користуванні.

Особливості визначення загального МПЗ платників податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь регулюється п. 170.14 ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 170.14.1 п. 170.14 ст. 170 Кодексу для платників
податку – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне МПЗ визначається контролюючим органом.

Згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Одночасно звертаємо увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Кодексу та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов’язання у період з 01 січня 2024 року
по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., – 1400 грн. з 1 гектара.

Дія п. 74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи вищезазначене, при визначенні МПЗ відповідно до      підпунктів 38¹.1.1 і 38¹.1.2 п. 38¹.1 ст. 38¹ Кодексу враховано кількість місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності, проте, враховуючи внесені зміни, розрахункова сума МПЗ починаючи з 2024 року не може становити менше ніж 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частина ріллі становить не менше 50 відсотків – 1400 гривень з 1 гектара.

Тобто оскільки у січні-березні 2024 року земельна ділянка, яка в подальшому передана Вами в оренду, перебувала у Вашому користуванні, то МПЗ за 2024 рік розраховується для Вас з урахуванням положень п. 74
підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.