Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.11.2025 р. № 6222/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства … (далі – Звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), і керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство проінформувало, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія Витягу  №  000000000                   від 25.11.2019 додається до звернення) володіє на праві власності об’єктом нерухомості «Майстерня, побутова будівля, майстерня – навіс – РВБ», загальною площею 547,7 кв.м., який складається з  майстерні Г-1 площею  443,3 кв.м.,  побутової  будівлі Д-1 – 78,8 кв.м., майстерні Є-1 – 25,6 кв.м., навісу Є’-1 –1 кв.м. (далі – Майстерня). Частину Майстерні площею 467,3 кв.м. передано у строкове платне користування згідно договору оренди …..

У зверненні Товариство зазначило, що згідно з експертним висновком  АС350                          № 0000000 від 00.00.0000, виданим ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (далі – Експертний висновок), підтверджено належність Майстерні до класу «Промислові та складські будівлі» (код 1251.9) згідно з ДК 018-2000 (позиція 226 Додатку до Експертного висновку).

Товариство, посилаючись на положення підпункту «є» підпункту 266.2.2                               пункту 266.2 статті 266 Кодексу, запитує за яку площу Майстерні воно зобов’язане нараховувати та сплачувати податкове зобов’язання з Податку.

Порядок нарахування та  сплати  Податку  врегульовано у  статті 266 Кодексу. 

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі                   їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами

самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт                                     (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу                              не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД                             ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:

основний вид діяльності класифікується в секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

будівлю має бути віднесено до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, використано за призначенням у господарській діяльності та не здано в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства є  КВЕД 35.12 «Передача електроенергії»,  який відноситься до розділу 35 «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря» секції D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря»  ДК 009:2010.

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000».  Національний класифікатором  ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд» (далі – Класифікатором ДК 018-2000)  втратив чинність з 01.01.2024 року.

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Методика визначення головного призначення будівлі детально описана і проілюстрована у розділі 4 Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023.

У разі, якщо технічний паспорт на всю будівлю видано як на єдиний об’єкт (без поділу на самостійні об’єкти нерухомості, зареєстровані як окремі одиниці), визначається загальний код за основним функціональним призначенням усієї будівлі. Якщо ж окремі приміщення визнані самостійними об’єктами права власності, кожен з них розглядається окремо як об’єкт оподаткування з окремим кодом.

Підтвердженням даних щодо характеристик об’єкту нерухомості зокрема, можуть бути дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, дані Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, матеріали технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна,  тощо.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності  від 25.11.2019 № 000000000 (доданим до звернення) Товариству  на праві власності належить Ремонтно-виробнича база, розміщена за адресою: м. Вознесенськ, …, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 00000000000000, у складі якої перебувають, зокрема,  майстерня Г-1 площею                  443,3 кв.м., побутова будівля Д-1 площею 78,8 кв.м., майстерня Є-1 площею 25,6 кв.м., навіс Є’-1.

Отже, об’єктом нерухомого майна, яке належить Товариству на праві власності  визначається не Майстерня, а  Ремонтно-виробнича база (реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна 0000000000000). Майстерня є складовою частиною Ремонтно-виробничої бази.

Водночас слід зазначити, що Експертний висновок містить пооб’єктний аналіз                     нерухомого майна та визначення коду об’єктів   за Класифікатором ДК 018-2000 (далі – Перелік), як додаток, що є невід’ємною частиною Експертного висновку.  

Зокрема, у пункті 226 Переліку міститься інформація, що для Майстерні                                    інв. № 267/0503 (0000000000000) з функціональним призначенням ремонт виробничого обладнання визначений код 1251.9  за Класифікатором ДК 018-2000.

Оскільки копія Експертного висновку надана в неповному вигляді, то з наявних у зверненні матеріалів не можна встановити, що Ремонтно-виробнича база, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 0000000000000, віднесена до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125)  Класифікатора ДК 018-2000.

Положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу містить посилання на Класифікатор будівель і споруд НК 018:2023 та є нормою прямої дії.

У зверненні Товариство не надало інформацію щодо віднесення Ремонтно-виробничої бази до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, проте повідомило, що відповідно до договору оренди частина приміщень передана у строкове платне користування.

Не дотримання Товариством умов застосування критеріїв, визначених                          підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу, виключає можливість  застосування Товариством положень підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу до об’єкту оподаткування Податком.

Отже у разі здачі в оренду  частини або цілої будівлі, яка відноситься до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора будівель і споруд  НК 018:2023, у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту  нерухомості з реєстраційним номером 1969179948102.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.