Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.11.2025 р. № 6224/ІПК/24-13-24-03

Головне управління ДПС у Чернівецькій області за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (…) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що зареєстрована фізичною особою-підприємцем з 01.10.2021 року та з 01.10.2021 року зареєстрована як платник єдиного податку З групи, ставка 5%. Основним видом діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11). У своїй діяльності використовує земельну ділянку із цільовим призначенням 11.03 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств. Приміщення, розташовані на даній ділянці не здаються в оренду (найм), позичку.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи має фізична особа-підприємець платник єдиного податку третьої групи сплачувати земельний податок за земельну ділянку, що використовується в підприємницькій діяльності?

Відповідно до підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (п.п. 269.1.1.1 п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПКУ). Згідно з п. 270.1 ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти оподаткування земельним податком:

– земельні ділянки, які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.1 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ);

– земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1.2 п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПКУ).

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст.297 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи звільняється від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такою особою за призначенням для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) з урахуванням норм п. 269.2 ст. 269 ПКУ.

Водночас повідомляємо, що з метою отримання ґрунтовної відповіді необхідне вивчення обставин кожної конкретної ситуації.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.