Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2025 р. № 6266/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні зазначила, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи (ставка 5 відсотків), яка за результатами аукціону прийняла у строкове платне користування майно – окремий елемент благоустрою міста Києва за відповідною адресою та з визначеною площею.

Згідно з умовами договору закріплено сплату, зокрема, забезпечувального платежу у розмірі 402000 грн, який повністю сплачений фізичною особою – підприємцем. При цьому відповідно до договору забезпечувальний платіж по своїй суті є відмінним від закріпленого в п.п. 10.1 розділу І Договору «Авансового внеску з орендної плати».

Також Договором встановлено, що орендодавець повертає забезпечувальний депозит орендарю протягам п’яти робочих днів після отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень, або здійснює вирахування сум, визначених у п.4.8 Договору, у разі наявності зауважень.

В зв’язку з обставинами, платник звернулася до Орендодавця листом з проханням достроково розірвати Договір та повернути суму забезпечувального депозиту згідно п.11 Договору, а саме 402 000,00 грн. без ПДВ, а також підписати акт повернення з оренди орендованого майна.

10 жовтня 2025 року між сторонами був підписаний договір про припинення Договору оренди окремого елементу благоустрою комунальної власності міста Києва для розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торгівельної мережі.

Пунктом 3 даного договору передбачено, що орендодавець зобов’язується повернути забезпечувальний депозит орендарю протягом п’яти робочих днів після отримання примірника акта повернення з оренди орендованого майна, підписаного без зауважень, або здійснює вирахування сум, визначених у п. 4.8 договору оренди, у разі наявності зауважень.

Цього ж дня, 10 жовтня 2025 року, між сторонами було підписано Акт повернення з оренди орендованого майна до договору.

Відповідно до платіжної інструкції від 20.10.2025 орендодавцем перераховано фізичній особі – підприємцю кошти у 402000 грн, призначення платежу: «повернення суми забезпечувального депозиту при розірванні договору. Проведення тендерної закупівлі не передбачено».

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи включається до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку – третьої групи (орендаря за договором оренди) сума забезпечувального депозиту, що була сплачена платником для забезпечення виконання зобов’язань за договором оренди та повернута орендодавцем після закінчення терміну дії договору оренди?

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої ст. 546 ЦКУ виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

При цьому згідно зі ст. 570 ЦКУ завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою І розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1. ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Разом з цим до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, сума коштів, у вигляді забезпечувального платежу, яка відповідно до умов договору, повертається юридичною особою (орендодавцем) фізичній особі – підприємцю (орендарю) при достроковому розірванні договору оренди не включається до доходу платника єдиного податку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.