Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.11.2025 р. № 6276/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи, здійснює роздрібний продаж товарів у магазині, іншу діяльність у сфері охорони здоров’я, планує здійснювати роздрібний продаж товарів у мережі «Інтернет» та просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Покупець замовляє товар через СЕРВІС_1, одразу сплативши через СЕРВІС_2. ФОП ще кошти не отримав на свій рахунок, оскільки СЕРВІС_1 перераховує кошти того ж чи наступного дня, як покупець отримав замовлення. Чи потрібно фіскалізувати такий продаж і в який момент? Коли гроші надійшли на СЕРВІС_2 чи на рахунок ФОП?

 

2. Замовлення через СЕРВІС_1 з післяплатою:

2.1. Якщо покупець замовляє товар через ОСОБА_1, то оплату за товар ФОП отримує на свій рахунок СЕРВІС_3 згідно реєстру замовлень. Тобто ФОП
не отримує оплату за товар одразу, в посилку вкладає лише накладну на товар. Чи потрібно фіскалізувати такі продажі і в який момент видавати споживачу (покупцю) фіскальний чек? Чи можна фіскалізувати цього ж чи наступного дня, коли кошти надійшли на рахунок ФОП через СЕРВІС_3?

2.2. При пересиланні товарів покупцям фізичним особам через ОСОБА_2 здійснюється післяплата. Кошти ОСОБА_2 перераховує згідно реєстру на поточний рахунок ФОП. Чи необхідно фіскалізувати в такому випадку? Коли формувати фіскальний чек, якщо треба фіскалізувати, адже оплата приходить на IBAN ФОП не одразу?

3. Продавець замовляє товар через СЕРВІС_4, одразу сплативши через СЕРВІС_5. Кошти на рахунок ФОП отримає по реєстру на наступний день. Чи потрібно їх фіскалізувати і коли саме? Чи можна їх фіскалізувати на момент отримання реєстру?

4. Покупець здійснює замовлення на сайті у мережі Інтернет чи по телефону. Оплачує за реквізитами IBAN на банківський рахунок. Чи потрібно фіскалізувати? Чи можна фіскалізувати таку операцію, якщо споживач хоче отримати підтвердження оплати у вигляді фіскального чека? Чи не буде це порушенням і задвоєнням?

5. Чи буде порушенням чи задвоєнням, якщо ФОП буде фіскалізовувати всі видаткові накладні, не враховуючи спосіб оплати (рахунок IBAN, СЕРВІС_2, СЕРВІС_3, СЕРВІС_5, ОСОБА_2)?

6. Чи можна в ПРРО використовувати печатку ФОП, а не особисті підписи касирів?

Перед наданням відповідей на запитання повідомляємо, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Для цілей застосування чи незастосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій
(далі – РРО / ПРРО) має значення не назва чи те, як себе характеризують контрагенти суб’єкта господарювання, а має значення якою є їхня реальна участь у відносинах купівлі-продажу та обсяг обов’язків, що виконується у зв’язку із цим та/або фактично здійснюється такими контрагентами.

Підприємцем у зверненні не розкрито суті договірних правовідносин із його контрагентами, а лише вказано їх назви та назви їх продуктів.

 

З урахуванням наведеного та того факту, що із тексту звернення не можливо встановити із застосування якої саме норми податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі та потребують роз’яснення, відповіді на питання надаються з урахування загальних положень законодавства.

Щодо питань 1, 2.1 та 3.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Крім того, відповідно до статей 8 та 9 Закону України від 12 травня
1991 року № 1023 «Про захист прав споживачів» під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї ПРРО (дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

Послуги з дистанційного переказу коштів від покупця продавцеві
(та, відповідно, отримання товару на умовах післяплати) призначені лише для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами – підприємцями в мережі «Інтернет»
за допомогою персональних комп’ютерів та/або інших мобільних пристроїв
та з використанням банківських платіжних карток.

 

Такі види розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Враховуючи вищевикладене та як відповідь на питання 1, 2.1 та 3 повідомляємо, що отримані Підприємцем оплати за товар із використанням небанківських надавачів платіжних послуг, їх платіжних сервісів, еквайрингу, тощо, які надійшли як у робочий так і не робочий час, повні або часткові, слід фіскалізувати із застосуванням РРО / ПРРО не пізніше наступного робочого дня Підприємця на підставі опрацювання виписок про рух коштів на рахунках Підприємця.

Фіскальний чек створений в паперовій та/або електронній формі має бути наданий покупцеві не пізніше ніж товар буде йому вручено. У випадку використання служб доставки фіскальний чек разом із придбаним товаром може бути переданий до таких служб доставки.

Щодо питання 2.2.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675
«Про електронну комерцію» передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.  

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Враховуючи викладене вище та те, що ОСОБА_2 від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень (покупців), в момент їх вручення, а особа, що проводить розрахунок за поштове відправлення, і є працівником ОСОБА_2, видає відповідний розрахунковий документ на отримання саме післяплати за поштове відправлення, обов’язок продавця передати товар вважається виконаним в момент здачі товару в відділення ОСОБА_2.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання повідомляємо,
що за умови, що доставлений через ОСОБА_2 товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Підприємцем
РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про
 
приймання післяплати видає працівник ОСОБА_2 безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Щодо питання 4.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО
та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Викладене підтверджується висновками постанови Пленуму Верховного суду України від 25.04.2003 № 3, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Таким чином та як відповідь на питання 4 повідомляємо, якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому у разі використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9  Закону № 265, і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО із формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

Також звертаємо увагу, що Закон № 265 визначає лише випадки та обставини ведення господарської діяльності, за умови дотримання яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не обов’язкове, а тому
за потреби чи у випадку коли суб’єкти господарювання сумніваються у тому,
чи підпадають їх операції під такі, що потребують обов’язкової фіскалізації, вони можуть здійснити їх із застосуванням РРО / ПРРО та видати покупцеві фіскальний чек за формою № ФКЧ–1 згідно з додатком 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, що не призведе до порушення Закону № 265.

 

 

Як відповідь на питання 5 повідомляємо, що проведення усіх розрахунків за товари (послуги) із застосуванням РРО / ПРРО, зокрема і тих, щодо яких таке застосування не є обов’язковим, не призводитиме до порушення вимог
Закону № 265.

Щодо питання 6.

Абзацами четвертим та шостим пункту 7 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Порядок передачі інформації від ПРРО до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, зокрема, з використанням кваліфікованого електронного підпису, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством. При цьому застосування удосконаленого електронного підпису та/або удосконаленої електронної печатки є достатнім для застосування в ПРРО.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 265 для застосування в ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи – підприємця, створювачем якої є така особа.

Згідно з абзацом першим пункту 7 розділу ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547
«Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі – Порядок № 547), який розроблено відповідно до статті 7 Закону № 265, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими ПРРО, вносяться до реєстру ПРРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО, за формою № 5-ПРРО.

Пунктом 2 розділу IV Порядку № 547 встановлено, що у ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи – підприємця, створювачем якої є така особа.

 

 

Використання у ПРРО кваліфікованої або удосконаленої електронної печатки можливе за умови доступу до особистого ключа печатки лише створювача (уповноваженого представника створювача) електронної печатки та захисту такого ключа від несанкціонованого доступу інших осіб, та з дотриманням вимог Закону № 2155.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 6 в контексті звернення повідомляємо, що Підприємець самостійно обирає засоби електронної ідентифікації, що використовуються на ПРРО (кваліфікований/удосконалений електронний підпис та/або кваліфікована/удосконалена електронна печатка),
що дозволені Законом № 265. Обмеження щодо використання електронних підписів та/або печаток для ПРРО, не встановлено.

При цьому суб’єкт господарювання має забезпечити захист від несанкціонованого доступу до особистого ключа інших осіб ніж створювач (уповноважений представник створювача) електронної печатки, недопущення копіювання такого ключа.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.