Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2025 р. № 6287/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства стосовно зберігання пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах  компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що здійснює господарську діяльність у сфері підготовчих, земляних, навантажувально-транспортних та інших робіт, пов’язаних із розробкою та експлуатацією кар’єрів.

Основними напрямами діяльності Товариства є:

виконання розкривних та видобувних робіт у межах діючих кар’єрів;

переміщення, транспортування та складання гірничої маси;

будівництво та утримання кар’єрних доріг, під’їзних шляхів і виробничих майданчиків;

ремонт, технічне обслуговування і експлуатація спеціалізованої техніки (екскаваторів, бульдозерів, автогрейдерів, навантажувачів, автосамоскидів, паливозаправників тощо);

виконання відновлювальних і рекультиваційних робіт на кар’єрних територіях.

Для забезпечення безперебійного виконання робіт Товариство має у власності спеціалізований автотранспорт і технічні засоби, що працюють безпосередньо в межах кар’єрів та на прилеглих виробничих ділянках.

У процесі господарської діяльності Товариство здійснює закупку пального виключно у ліцензованих постачальників і зберігає його у власних автоцистернах та/або паливозаправниках безпосередньо на території кар’єрів. Зазначене пальне використовується виключно для власних виробничих потреб - для заправлення власного автотранспорту та спеціальної техніки, що задіяна у виконанні кар’єрних робіт.

Як зазначено у зверненні, Товариство не здійснює реалізацію пального третім особам, не надає послуг із його зберігання, транспортування чи продажу.

Діяльність Товариства спрямована на забезпечення безпечного, безперебійного та технологічно обґрунтованого процесу видобутку корисних копалин.

Враховуючи викладене вище платник  податків  запитує:  Чи зобов’язане Товариство отримувати ліцензію на право зберігання пального виключно для   потреб власного споживання, промислової переробки або ліцензію на право зберігання пального  відповідно до вимог Закону України від 18 червня              2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), якщо зберігання пального здійснюється виключно для власних потреб підприємства, без здійснення операцій з реалізації пального іншим особам (пальне зберігається у пересувних ємностях (паливозаправниках), що використовуються лише для заправлення власної техніки; обсяги споживання пального більше 1 млн. літрів; пальне закуповується у суб’єктів господарювання, які мають чинні ліцензії на його реалізацію; місце розташування пересувних ємностей (паливозаправників) не є постійним - змінюється в межах територій кар’єрів)?

Щодо зазначеного питання

Частиною першою статті 1 Закону № 3817 визначено, що:

зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов'язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (пункт 32 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання пального - об'єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування (пункт 48 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання (пункт 49 частини першої статті 1 Закону № 3817);

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 3817 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального (частина друга статті 28 Закону № 3817).

Згідно із частиною третьою статті 28 Закону № 3817 суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

Отже, якщо автоцистерна та/або паливозаправник використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобі у Товариства не виникає. Водночас у разі зберігання пального Товариством у автоцистернах та/або паливозаправниках  певний час у певному місці, на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування виключно для власних потреб Товариства, без здійснення операцій з реалізації пального іншим особам, необхідно отримувати ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального, де наявні такі об’єкти оподаткування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.