Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.11.2025 р. № 6302/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено в зверненні, Товариство створено з ціллю здійснення господарської діяльності, яка полягає в придбанні комплектуючих матеріалів для виробництва безпілотних літальних апаратів (далі – БпЛА) та безпосереднє виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (основний КВЕД 30.30).

Товариством розроблено систему виробництва двигунів для БпЛА, дронів, основними частинами для виробництва яких є статор та ротор.

В рамках своєї господарської діяльності Товариство імпортує за зовнішньоекономічними договорами такі комплектуючі, як ротори та статори для двигунів (код згідно з УКТ ЗЕД 8503009900) (далі – комплектуючі), сплачує податок на додану вартість (далі – ПДВ) при їх розмитнені за ставкою 20 відсотків та включає суми ПДВ до податкового кредиту.

Після виробництва товарів з наведених комплектуючих Товариство реалізує (поставляє) товар – частину до БпЛА (електродвигун, код згідно з УКТ ЗЕД 8807300090) (далі – частина до БпЛА).

На думку Товариства такі поставки відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу підлягають звільненню від оподаткування ПДВ та податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не нараховуються.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство застосовувати підпункт 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та не нараховувати ПДВ при постачанні виконавцю державного контракту (договору) на митній території України частини до БпЛА, який є товаром оборонного призначення, що здійснюється у межах виконання державного контракту  (договору) та не застосовувати норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу?

2. Чи має право Товариство застосовувати підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та не нараховувати ПДВ при постачанні частини до БпЛА, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування та не застосовувати норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу?

3. Чи має право Товариство на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку у банку суми від’ємного значення ПДВ, яке сформоване за рахунок сплати ПДВ при імпорті комплектуючих для виробництва частини до БпЛА?

Разом з цим, в зверненні Товариством не зазначено:

на яких умовах і на підставі якого договору здійснюється постачання (продаж) частин до БпЛА;

чи належать частина до БпЛА до категорії товарів оборонного призначення у розумінні норм Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808);

чи є Товариство виконавцем або співвиконавцем державного контракту у розумінні норм Закону № 808;

про наявність сертифікату кінцевого споживача.

У зв’язку з цим, відповідь надається враховуючи загальні положення Кодексу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом № 808.

Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель
(далі – виконавець державного контракту (договору)) – суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

державний контракт (договір) (далі – державний контракт (договір)) – угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці / субпідрядники – суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення – озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв’язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп’ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу І Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців / субпідрядників оборонних закупівель.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в
абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (з урахуванням зазначених у таких абзацах обмежень), у тому числі, що класифікуються за товарною позицією 8807 згідно з УКТ ЗЕД (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів) .

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (у тому числі безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарній позиції 8807 згідно з УКТ ЗЕД), кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14
розділу І Кодексу).

Пунктом 200.4 статті 200 розділу V Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, та виходячи з аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, та опису питань, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Операції з постачання на митній території України товарів оборонного призначення, зокрема частин до БпЛА, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за умови, що:

– частини до БпЛА належать до категорії товарів оборонного призначення, визначених пунктом 29 статті 1 Закону № 808, та класифікуються, зокрема, у товарній позиції 8807 згідно з УКТ ЗЕД (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів) (абзац «ж» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;

– постачання товарів оборонного призначення здійснюється у межах державного контракту;

– постачальник товарів оборонного призначення є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору) у розумінні норм Закону № 808;

– покупець є державним замовником у розумінні норм Закону № 808.

Операції з постачання на митній території України частин до БпЛА, підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу по всьому ланцюгу постачання за умови, що такі товари, належать до категорії товарів, зокрема безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД (абзац шостий підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), та кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єктів, перерахованих в такому пункті.

Наявність сертифіката кінцевого споживача або зазначення в умовах договору кінцевого отримувача, який визначений у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, є обов’язковою умовою для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

У разі недотримання умов, визначених підпунктом 4 або 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Якщо операції Товариства з постачання частин до БпЛА підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 4 або 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та таке постачання Товару здійснювалося за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то за придбаними з ПДВ товарами / послугами, які використовувалися у виробництві частин до БпЛА, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V Кодексу, у Товариства не виникатиме.

Для визначення, чи суб’єкт є виконавцем державного контракту (договору) / співвиконавцем державного контракту (договору) / державним замовником, а також чи операція здійснюється у межах виконання державного контракту (договору) та якими документами підтверджується такий факт доцільно звернутися до Міністерства оборони України як головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель.

Щодо питання 3

Платники податків, які на виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель здійснюють операції з постачання товарів, які згідно з підпунктами 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ, до бюджетного відшкодування можуть включати від’ємне значення сум ПДВ, що утворилось внаслідок незастосування пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V Кодексу відповідно до останнього абзацу пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу та за умови дотримання вимог абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу.

Водночас платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10
статті 200 розділуVКодексу.

Крім того зазначаємо, що відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділу І Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).