Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2025 р. № 6304/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)
від  №  (вх. ДПС № /ІПК/6 від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець планує здійснювати діяльність у сфері надання послуг. Розрахунки за надані послуги будуть проводитися за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи необхідно застосування реєстратора розрахункових операцій
ФО-П платником єдиного податку третьої групи при наданні послуг через мережу Інтернет при проведенні розрахунків з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, якщо місце проведення розрахунків та надання послуг не визначене?

2. Чи може ФО-П при наданні послуг через мережу Інтернет при проведенні розрахунків з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, якщо місце проведення розрахунків та надання послуг не визначене керуватись пунктом 14 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій?

Оскільки сформульовані Підприємцем у зверненні питання 1 та 2 є взаємопов’язаними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, відповідь надається щодо них одночасно.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, що в наведених у зверненні обставинах Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО / ПРРО надане пунктом 14 статті 9 Закону № 265 за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в
пункті 14 статті 9 Закону № 265.

В контексті звернення додатково повідомляємо, що визначальним для застосування пункту 14 статті 9 Закону № 265 є саме проведення розрахунків за наданні послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів, а не будь які інші обставини наведенні у зверненні.

Звертаємо увагу, що відповідь надано з використанням визначення понять, а не власних назв банківських систем дистанційного обслуговування або сервісів переказу коштів.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.