Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2025 р. № 6313/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ ФК «» (далі – ТОВ) щодо списання безнадійної заборгованості по якій минув термін позовної давності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у 2021 році між ТОВ та контрагентом був укладений договір цесії, за умовами якого зобов’язання мали бути виконані до 26.09.2022 року.

У зв’язку з невиконанням зобов’язань, ТОВ зазначену заборгованість визнало сумнівною та сформувало резерв у розмірі 100% у грудні 2022 року відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

У зверненні зазначено, що на період дії воєнного стану зупиняється перебіг строків позовної давності, якщо юридична особа не могла реалізувати своє право (тобто подати позов) через воєнні дії.

Оскільки термін позовної давності автоматично не подовжується платнику потрібно довести неможливість звернутися до суду (наприклад, у разі евакуації, окупації, відсутності доступу до судів, тощо).

Без доведення об’єктивної неможливості звернення до суду під час воєнного стану – строк позовної давності закінчиться 26.09.2025.

Якщо таку неможливість можна довести – строк може бути продовжено на тривалість воєнного стану, в межах судового розгляду.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право ТОВ у 2025 році списати дебіторську заборгованість, що виникла за договором цесії від 2021 року, виконання якого мало бути здійснено до 26.09.2022 року, як безнадійну у зв’язку зі спливом строку позовної давності через неможливість довести в суді неможливість звернення до суду під час воєнного стану?
2. Чи може сума такої заборгованості бути врахована при зменшенні фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 139.2.2
   п. 139.2 ст. 139 Кодексу, якщо резерв сумнівних боргів був створений у повному обсязі?
3. Яким є порядок документального оформлення такого списання (рішення єдиного учасника, інвентаризаційний акт, наказ керівника, тощо) для цілей податкового обліку?

 

Щодо питань 1, 2, 3

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому, у разі відповідності заборгованості одній з ознак, наведених у п.п. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, така заборгованість визнаватиметься безнадійною.

До безнадійної заборгованості віднесено заборгованість, що відповідає, зокрема, такій ознаці: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Заборгованість, яка не відповідає одній з ознак, передбачених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та по якій термін позовної давності не минув, не підпадає під ознаку безнадійної заборгованості.

Водночас зазначаємо,  що згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст. 253 – 255 ЦКУ.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦКУ).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірусної хвороби (СОVID-19)», були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме доповнено п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначенні статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Водночас, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон  № 2120-IX) були внесені доповнення до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ, а саме доповнено п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ такого змісту:

«У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності з 04.09.2025, виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ.

Саме цей пункт передбачав зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану.

У зверненні платника зазначено, що за договором цесії, який укладено у 2021 році, термін виконання зобов’язання контрагентом повинен бути здійснений до 26.09.2022, з цього періоду розпочався відлік строку позовної давності (26.09.2022). Термін позовної давності за цим договором складає три роки, тобто до 26.09.2025.

Враховуючи положення Закону № 540-IX, Закону № № 2120-IX у період з 26.09.2022 по 03.09.2025 діяли призупинення строків позовної давності.

Отже, 3-річний строк позовної давності в описаній платником ситуації спливає 04.09.2028.

У разі наявності дебіторської заборгованості, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

При списанні безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів п. 139.2 ст. 139 Кодексу встановлено податкові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів)), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, незалежно від того, створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю чи ні.

При цьому, при списанні дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за рахунок створеного резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1
п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на суму витрат понад суму резерву сумнівних боргів.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1
п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

Слід зазначити, що сума дебіторської заборгованості, по якій сплив строк позовної давності та яка списана платником податку на прибуток, набуває ознаки безповоротної фінансової допомоги.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України                             від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996-XIV).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996-XIV).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за
№ 168/704, зі змінами.

Отже, з питання порядку оформлення первинними документами господарських операцій у бухгалтерському обліку (списання безнадійної заборгованості) доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).