Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2025 р. № 6319/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питання оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України за операціями з купівлі – продажу цінних паперів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство здійснює депозитарну діяльність та діяльність з торгівлі фінансовими інструментами на підставі ліцензій Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків.

Товариство, як інвестиційна фірма та депозитарна установа, виступає посередником (брокером) або контрагентом (дилером) в операціях купівлі – продажу цінних паперів, а також надає послуги з обслуговування цінних паперів, що передбачає необхідність утримання податків при здійсненні виплат нерезидентам. Серед клієнтів є резиденти Республіки Кіпр (фізичні та юридичні особи), які надають довідки про резидентський статус.

Товариство просить підтвердити правильність тлумачення товариством норми ст. 13 міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Товариство запитує:

Питання 1: Застосування міжнародного договору при виплаті доходу від продажу цінних паперів фізичній особі – нерезиденту та юридичній особі – нерезиденту (резиденту Кіпру):

1.1. Хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/інвестиційний фонд/депозитарна установа)?

1.2. Яким чином, згідно з п. 4 ст. 13 міжнародного договору та ст. 170/п. 141.4 Кодексу, оподатковується інвестиційний прибуток (дохід), отриманий від продажу цінних паперів, якщо продавцем цінних паперів є фізична особа – резидент Кіпру?

1.3. Яким чином згідно з п. 4 ст. 13 міжнародного договору та ст. 170/п. 141.4 Кодексу, оподатковується інвестиційний прибуток (дохід), отриманий від продажу цінних паперів, якщо продавцем цінних паперів є юридична особа – резидент Кіпру?

Питання 2: Застосування міжнародного договору при здійсненні покупки цінних паперів фізичною особою – нерезидентом та юридичною особою – нерезидентом (резиденту Кіпру):

2.1. Хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/інвестиційний фонд/депозитарна установа)?

2.2. Чи виникають у товариства податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента, якщо покупцем цінних паперів є фізична особа – нерезидент (резидент Кіпру)?

2.3. Чи виникають у товариства податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента, якщо покупцем цінних паперів є юридична особа – резидент Кіпру?

Питання 3: Застосування міжнародного договору при виплаті доходу від покупки чи продажу цінних паперів фізичній особі – нерезиденту та юридичній особі – нерезиденту (резиденту Кіпру), якщо договір укладений в іноземній валюті:

3.1. При розрахунку податку на доходи (інвестиційного прибутку) на яку дату повинен застосовуватися офіційний курс гривні НБУ: на дату укладання договору/дату поставки цінних паперів, дату оплати (зарахування коштів)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, порядок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, а також встановлення основних засад, порядку діяльності, повноважень, прав та обов’язків Центрального депозитарію з цінних паперів, встановлені Законом України від 6 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України» (далі – Закон № 5178).

Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону № 5178 депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, депонентів, номінальних утримувачів, здійснення обліку часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;

Відповідно до п. 15 частини першої ст. 1 Закону № 5178 депозитарні установи є професійними учасниками депозитарної системи України

Згідно із частиною першою ст. 15 Закону № 5178 рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком України при провадженні ним депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах особам, визначеним Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону.

Водночас абзацом третім частини третьої ст. 5 Закону № 5178 встановлено, що на рахунку в цінних паперах депозитарної установи на підставі депозитарного договору в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові.

При цьому депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах та/або договору депозитарного обліку цінних паперів на рахунку умовного зберігання в цінних паперах (рахунка ескроу в цінних паперах), а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом (п. 7 частини першої ст. 1 Закону № 5178).

Таким чином, право власності на цінні папери не переходить до депозитарної установи.

Дилерські договори передбачають перехід права власності на цінні папери і товариство вже виступає як контрагент в операціях купівлі – продажу цінних паперів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Заявником надається загальна інформація щодо операції з покупки цінних паперів.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Щодо питань 1.1, 1.3

Правові основи оподаткування прибутку підприємств встановлено розділом  ІІІ та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що  доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України є, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п.  141.4 ст. 141 Кодексу.

Отже, виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з покупки цінних паперів у нерезидентів підпадає під об’єкти оподаткування нерезидента, визначені п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» п.п. 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Таким чином, дохід нерезидента від здійснення операції з продажу інвестиційного активу (цінних паперів) визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу, та оподатковується за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. При цьому податковим агентом виступає особа, яка здійснює виплату доходу нерезиденту.

Щодо питання 2.3

При здійсненні продажу резидентом нерезиденту – юридичній особі цінних паперів у нерезидента дохід з джерелом його походження з України не виникає.

Отже податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента по операціях із продажу нерезиденту цінних паперів відповідно до п.п. 141.4 ст. 141 Кодексу у товариства не виникають.

Щодо питань 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.2.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами встановлено п. 170.10 ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Згідно з п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, підпунктах 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим, перелік доходів, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

При цьому згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Відповідно до п.п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, норми Кодексу щодо оподаткування інвестиційного прибутку чітко визначають, що базою оподаткування за операціями з продажу інвестиційного активу, є позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу. Тобто положення п. 170.2 ст. 170 Кодексу не ставить у залежність застосування правил оподаткування, визначених для інвестиційного прибутку, від того, на користь резидента чи нерезидента здійснюється продаж інвестиційного активу (цінних паперів юридичної особи – резидента України).

При цьому товариство як торговець цінним паперами у розумінні п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу є податковим агентом в частині операцій, які здійснюються фізичною особою – нерезидентом із залученням товариства.

Крім того, зауважуємо, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу). Тобто при обчисленні інвестиційного прибутку враховується валютний курс Національного банку України окремо на дату отримання доходу та дату фактично понесених витрат.

Щодо питань 1 – 2 (в частині міжнародного договору)

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та  запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи із змінами, внесеними до неї відповідним Протоколом, ратифікованим  Законом України  № 243-IX від 30.10.2019, який набрав чинності 28.11.2019  (далі – Конвенція, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196_016#n115), поширюються на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції) та застосовується до податків, якими, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» та «податок на доходи фізичних осіб» (ст. 2  Конвенції).

Відповідно до п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Конвенції термін «особа» включає фізичну особу, компанію і будь-яке інше обʼєднання осіб; термін «компанія» означає будь-яку юридичну особу чи будь-яке утворення, що розглядається з метою оподаткування як юридична особа.

«Під час застосування цієї Конвенції Договірною Державою будь-який термін, не визначений у Конвенції, має, якщо з контексту не випливає інше, те значення, яке надається йому законодавством цієї Держави стосовно податків, на які поширюється дія цієї Конвенції» (п. 2 ст. 3 (Загальні визначення)  Конвенції).

Критерії для встановлення резиденції осіб, на яких поширюється Конвенція, визначається ст. 4 (Резидент) Конвенції, згідно з п. 1 якої для цілей цієї Конвенції термін »резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі.

У загальному порядку доходи, що одержуються особою, яка у розумінні Конвенції є «резидентом Договірної Держави» (України чи Республіки Кіпр), від відчуження окремих видів  майна та майнових прав, яке належить цій особі на правах власності, зокрема  цінних паперів, є предметом  розгляду ст. 13 (Доходи від відчуження майна) Конвенції.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Конвенції «доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчуження нерухомого майна, яке згадується у ст. 6 цієї Конвенції і яке знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі».

Згідно з п. 4 ст. 13 Конвенції «доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватись в іншій Державі».

Водночас п. 5 ст. 13 Конвенції передбачено таке:

«(a) Пункт 4 застосовується тільки для доходів, отриманих від нерухомого майна.

  (b) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій:

i) які котируються на визнаній фондовій біржі;

ii) у випадку реорганізації корпорації;

iii) коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є об'єктом господарської діяльності

iv) відкритого акціонерного товариства; та

v) подібні проценти у фондах нерухомості.

(c) Пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій, коли особа, що відчужує майно є:

i) зареєстрованою на визнаній фондовій біржі;

ii) відкрите акціонерне товариство;

iii) пенсійний фонд, фонд страхування або подібний суб'єкт господарювання».

Пунктом 6 ст. 13 Конвенції визначено, що «доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню у цій Договірній Державі».

Відповідно до п. 2 ст. 6 (Доходи від нерухомого майна) Конвенції «термін» нерухоме майно» має те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін у будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу і обладнання, що використовуються в сільському і лісовому господарствах, права, до яких застосовуються положення загального права до земельної власності, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсація за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно».

Враховуючи зазначене, якщо особа, визначена п. 1 ст. 3 Конвенції, яка у розумінні ст. 4 Конвенції є резидентом Кіпру, отримує доходи від відчуження, акцій, що одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в Україні, і одержання таких доходів не повʼязано із виключеннями, передбаченими п. 5 ст. 13 Конвенції, то відповідно до положень п. 4 ст. 13 Конвенції такі доходи можуть оподатковуватись в Україні, тобто оподатковуються за правилами, встановленими українським податковим законодавством, зокрема Кодексом.

Доходи особи, зазначеної у п. 1 ст. 3 Конвенції, яка у розумінні Конвенції є резидентом Кіпру, від відчуження акцій, інших, ніж зазначені у п. 4 ст. 13 Конвенції (акції, що одержують більше ніж 50 відсотків їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в Україні, на які поширюються виключення, зазначені у п. 5 ст. 13 Конвенції; акції, які забезпечені українською нерухомістю, менше ніж на 50 відсотків; акції, вартість яких не складається з вартості нерухомості нерухомого майна, розташованого в Україні), а також доходи від продажу цінних паперів інших, ніж акції, та  корпоративних прав, інших, ніж ті, що посвідчені акціями (у значенні цих понять, яке надається їм чинним законодавством України), підпадають під дію положень п. 6 ст. 13 Конвенції, згідно з якими такі доходи підлягають оподаткуванню лише в Республіці Кіпр (та, відповідно, звільнятимуться від оподаткування в Україні) за умови, що доходи від відчуження зазначених цінних паперів/корпоративних прав, отримані податковим резидентом Кіпру з українських джерел, за правилами кіпрського податкового законодавства є об’єктом оподаткування.

Питання щодо практичного застосування положень ст. 13 Конвенції з урахуванням норм Кодексу, які стосуються порядку оподаткування доходів (прибутку) нерезидентів від операцій з продажу інвестиційних активів, а також дослідження фактичн