Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2025 р. № 6335/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

 

 

 

 

 

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Підприємство) від … № … (вх. ДПС № … від …) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємство здійснює діяльність у сфері надання послуг з післягарантійного ремонту техніки виробництва компанії «А». Оплата замовником за післягарантійний ремонт продукції здійснюється на розрахунковий рахунок Підприємства за банківськими реквізитами в форматі IBAN. При цьому POS-термінал не використовується, можливість оплати готівкою також відсутня.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Підприємство звернулось до контролюючого органу з такими питаннями:

1. Чи правильно Підприємство розуміє, що його діяльність з ремонту та діагностики техніки, яка класифікується за кодами ДКПП 95.11 та 95.12, для цілей застосування Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) вважається «послугою», навіть якщо під час виконання ремонту використовуються витратні матеріали та запчастини, вартість яких включається до загальної вартості наданих послуг?

2. Чи може Підприємство не використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) при отриманні оплат від фізичних осіб за послуги з післягарантійного ремонту продукції через сервіс банку «L» від АБ КБ «П» керуючись пунктами 2 та 14 статті 9 Закону № 265?

 

Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022  № 162:

платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Тобто, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємство відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.

Слід зазначити, що наявність того чи іншого КВЕДу не є визначальним для визначення обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій при ведені господарської діяльності. 

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено у Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятими на його виконання.

Відповідно до преамбули Закону № 265, встановлення норм щодо незастосування РРО / ПРРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання (далі – СГ) проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлені у пунктах 2 та 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО:

при виконанні банківських операцій;

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Водночас право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених у статті 9 Закону № 265.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 265 у разі надання Підприємством споживачу для оплати за надані послуги реквізитів свого рахунку, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата наданих послуг буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів не вимагає обов’язкового застосування РРО / ПРРО Підприємством.

Як відповіді на питання 1 та 2 повідомляємо, що проведення розрахунків за надані послуги, у тому числі через сервіс банку «L» від АБ КБ «П» не потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО Підприємством.

При цьому право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків при продажу витратних матеріалів та запасних частин, окремо від надання послуг, або за послуги у способи відмінні від зазначених у пунктах 2 та 14 статті 9 Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

___________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію