Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2025 р. № 6341/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств зменшення нарахованої орендної плати за землю та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні платника, на користь Товариства винесено постанову Верховного суду України від 02.04.2025, якою передбачено, що відповідно до
п. 284.4 ст. 284 Кодексу плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Кодексу. Товариством в липні 2025 року перераховано та зменшено нарахування розміру орендної плати за землю, та подано відповідні уточнюючі податкові декларації з плати за землю за період 2022 – 2024 роки.

Товариство просить роз’яснити:

яким чином відобразити у податковій декларації з податку на прибуток підприємств зменшення нарахованої орендної плати за землю за відповідні роки;

чи мають бути подані уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємств за відповідні роки;

чи відображаються у звітній податковій декларації з податку на прибуток підприємств в 2025 році зменшення нарахованої орендної плати за землю;

в якому рядку та додатку до декларації чи уточнюючих деклараціях мають відображатися зазначені у зверненні суми.

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Кодексом не передбачено різниць щодо коригування фінансового результату до оподаткування на нараховану орендну плату за землю. Такі операції відображаються платником податку на прибуток при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Форма Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.10.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація).

Нарахована орендна плата за землю визнається витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку, які впливають на формування показника фінансового результату до оподаткування, що визначається у фінансовій звітності. У рядку 02 Декларації відображається фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), який переноситься з фінансової звітності, та впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, визначений у ряду 04 Декларації.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначений ст. 50 Кодексу.

Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу у разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Разом з податковою декларацією платник податків подає фінансову звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств  та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 Кодексу).

Пунктом 6 ст. 14 Закону  України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємствам надано право подання уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності на заміну раніше поданої такої звітності. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Таким чином, операції зі зменшення нарахованого розміру орендної плати за землю відображаються платником податку на прибуток при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

У разі виправлення показників фінансової звітності платник податку має подати уточнюючу фінансову звітність за відповідні звітні періоди у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється. Якщо показники уточнюючої фінансової звітності вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючі Декларації за відповідні звітні (податкові) періоди із усіма додатками, передбаченими для заповнення відповідних рядків Декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків Декларації. При цьому відповідно до п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податку може подати доповнення до Декларації, складене за довільною формою, з поясненням виправлень у фінансовій звітності, які вплинули на показники Декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).