Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.12.2025 р. № 6359/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування норм Кодексу у сфері податкового контролю та трансферного ціноутворення, набранням чинності у 2024 році Багатосторонньої угоди CbC та полягає у необхідності з’ясування питання, пов’язаного із поданням Звіту CbC за фінансовий рік у період з 01 січня по 31 грудня 2024 рок.

Платник податків у зверненні проінформував, що є учасником міжнародної групи компаній (далі – МГК) та у звітному 2024 році здійснював контрольовані операції, у зв’язку з чим ним було подано Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2024 рік та Звіт про контрольовані операції за 2024 рік. МГК готується консолідована фінансова звітність. Розмір сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному 2024 року, перевищує еквівалент 750 млн. евро. Материнська компанія МГК зареєстрована i розташована в США по місцю реєстрації i подала консолідований звіт CbC за 2024 рік по місту реєстрації компанії в США, а також по місцю реєстрації уповноваженого підрозділу компанії в Турецькій Республіці (далі - Туреччина). Материнська компанія МГК не уповноважувала платника податків на подання Звіту CbC за 2024 рік в Україні. Відповідальними сторонами за подання Звіту CbC є материнська компанія, юрисдикцією податкового резидентства якої є США, i уповноважена компанія групи, юрисдикцією податкового резидентства якої є Туреччина. 

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи повинен плавник податків подавати Звіт CbC щодо МГК за фінансовий рік, який розпочався у період з 01 січня по 31 грудня 2024 року в Україні?
2. Які штрафні санкції будуть накладені на платника податків у разі неподання Звіту CbC щодо МГК в Україні за фінансовий рік, який розпочався у період з 01 січня по 31 грудня 2024 року?

3. Чи повинен платник податків бути уповноваженим материнською компанією a6o материнською компанією групи компаній на подання Звіту CbC щодо МГК в Україні і яким чином має бути здійснено дане уповноваження?

 

Щодо питань 1-2

Відповідно до підпункту 14.1.254¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу уповноважений учасник (для цілей статті 39 розділу I Кодексу) – учасник МГК, уповноважений такою МГК на підготовку та подання Звіту CbC від імені такої МГК до податкового органу юрисдикції (держави, території), в якій зареєстрований такий учасник або в якій його діяльність зумовлює утворення постійного представництва.

Підпунктом 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що платник податків – резидент України, що належить до МГК, у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт CbC в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією МГК;

материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків – резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.

Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, зокрема, що норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC – вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні Звіти CbC за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.10³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Угода QCAA (для цілей статті 39 розділу I Кодексу) – угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін Звітами CbC між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC.

Відповідно до підпункту 14.1.10² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 розділу I Кодексу), це багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для України шляхом її ратифікації Верховною Радою України згідно з Законом України від 17 грудня 2008 № 677-VI, а Протокол про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ратифіковано Законом України від 11 січня 2013 № 21-VII.

Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між Компетентними органами.

Державна податкова служба України, як компетентний орган України, приєдналася 03.11.2022 до Багатосторонньої угоди CbC, яка набрала чинності 04.07.2024 та включена до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Для цілей Багатосторонньої угоди CbC визначено терміни (розділ 1). Зокрема, термін «Чинна угода» означає, щодо будь-яких двох Компетентних органів, що обидва Компетентні органи заявили про свій намір здійснювати автоматичний обмін інформацією один з одним та виконали інші умови, викладені в пункті 2 розділу 8. Перелік Компетентних органів, між якими діє ця Угода, має бути опублікований на вебсайті ОЕСР.

Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей підписана 04 березня 1994 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 26 травня 1995 року  № 180/95-ВР), набула чинності 05 червня 2000 року.

На даний час тривають заходи направлені на здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для підписання Двосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін міждержавними звітами (Bilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports) між Україною та Сполученими Штатами Америки (далі – Двостороння угода BCAA CbC).

За інформацією, оприлюдненою на вебсайті ОЕСР, Туреччина входить до переліку 113 підписантів (сторін) Багатосторонньої угоди MCAA CbC із датою її підписання 30.12.2019 https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf.

Пунктом 2 розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC визначено, що Угода між двома Компетентними органами набере чинності на пізнішу з наступних дат: (і) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з пунктом 1, що включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до підпункту 1е) та (іі) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності та стала чинною для обох Юрисдикцій.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для Туреччини 01.07.2018.

Конвенція між Урядом України і Урядом Туреччини про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень підписана 27.11.1996, ратифікована Україною 16.01.1998 та набула чинності 29.04.1998.

Дія Багатосторонньої угоди CbC між Україною та Туреччиною активована 19.09.2024.

Згідно з підпунктом 39.4.10¹ пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу за наявності однієї або декількох обставин, передбачених абзацами п’ятим –  сьомим підпункту 39.4.10 цього пункту, платник податків – резидент України, який належить до МГК, звільняється від подання Звіту CbC стосовно відповідного фінансового року, визначеного підпунктом 39.4.11 цього пункту, якщо одночасно виконуються такі умови:

1) МГК, учасником якої є такий платник податків, подала Звіт CbC  стосовно відповідного фінансового року через іншого уповноваженого учасника МГК в іноземній юрисдикції його податкового резидентства за такий фінансовий рік;

2) подання Звіту CbC здійснюється не пізніше граничної дати подання Звіту CbC, визначеної підпунктом 39.4.11 цього пункту;

3) законодавство іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника материнської компанії передбачає вимоги щодо подання Звітів CbC для цілей автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією;

4) іноземна юрисдикція податкового резидентства уповноваженого учасника МГК має чинну угоду QCAA з Україною станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 цього пункту має бути подано Звіт CbC щодо такої МГК;

5) іноземна юрисдикція податкового резидентства уповноваженого учасника МГК не повідомила компетентний орган України про системне невиконання відповідної угоди QCAA;

6) учасник МГК повідомив податкові органи юрисдикції свого податкового резидентства про те, що він уповноважений на подання Звіту CbC за відповідну МГК (якщо таке повідомлення передбачено законодавством юрисдикції податкового резидентства цього учасника МГК);

7) платник податків – резидент України, який належить до тієї самої МГК, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про учасника МГК, який є уповноваженим учасником такої МГК на подання Звіту CbC, шляхом подання повідомлення про участь у МГК, визначеного підпунктом 39.4.2 цього пункту.

Таким чином, зважаючи на те, що між Україною та юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК – США, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA (зокрема, Двостороння угода BCAA CbC) станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК, то відповідно до абзацу шостого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І та пункту 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у платника податків – резидента України, який є учасником відповідної МГК, виникає обов’язок стосовно подання Звіту CbC щодо такої МГК за фінансовий рік, який розпочався у період з 1 січня до                             31 грудня 2024 року.

Зважаючи на те, що між Україною та юрисдикцією податкового резидентства уповноваженої компанії МГК – Туреччиною, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, а також те, що набули чинності Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах та Багатостороння угода MCAA CbC, підписантами якої є Україна та Туреччина, платник податків може бути звільнений від подання Звіту за фінансовий рік, який розпочався у період з 1 січня до 31 грудня 2024 року.

Також платник податків може бути звільнений від подання Звіту CbC стосовно відповідного фінансового року  за період з 01 січня по 31 грудня 2024 року у разі одночасного виконання умов, визначених підпунктом 39.4.10¹ пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу.

Довідково інформуємо, що відповідальність платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності передбачена статтею 120 розділу II Кодексу. Зокрема, абзацом шостим пункту 120.3 статті 120 розділу II Кодексу встановлено, що неподання платником податків Звіту CbC відповідно до вимог статті 39 розділу I Кодексу –  тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Неподання платником податків Звіту CbC після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання Звіту CbC, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзаци дев’ять - десять пункту 120.3 статті 120 розділу II Кодексу).

 

Щодо питання 3

Кодекс не передбачає процедуру призначення материнською компанією МГК її уповноваженого учасника.

Разом з тим, рішення материнської компанії МГК, відповідно до якого вона письмово уповноважує одного з учасників МГК – резидента України  подавати від імені МГК Звіт CbC за відповідний фінансовий рік, доцільно оформити у вигляді внутрішнього корпоративного документа (наприклад, протоколу, розпорядження або листа), в якому зазначити уповноваженого учасника.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).