Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.12.2025 р. № 6386/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Акціонерного товариства «_______» (далі – Банк) щодо окремих питань визнання дебіторської заборгованості безнадійною для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням на балансі Банку обліковується фінансовий актив – кредитна заборгованість юридичної особи, яка є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах (далі – боржник).

Як повідомляється, починаючи з червня 2022 року боржник не обслуговує борг: не сплачує проценти, не забезпечує повернення кредиту за графіком. Відповідно до вимог Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України, затвердженого постановою  Правління Національного банку України від 18.07.2019 № 97 (зі змінами), прострочена заборгованість за таким кредитом 01.01.2023 віднесена до категорії непрацюючих активів.

З 01.03.2023 прострочену заборгованість переведено до ІІІ стадії знецінення активів та сформовано оціночний резерв під очікувані кредитні збитки у повній сумі балансової вартості такої заборгованості. Як зазначено у зверненні, класифікована як знеціненні фінансові активи прострочена заборгованість обліковується на балансі Банку понад 1120 календарних днів.   

При цьому за результатами проведеного аналізу простроченої кредитної заборгованості, її відповідності критеріям для здійснення списання як знеціненого фінансового активу визначено можливість її списання за рахунок сформованого оціночного резерву під очікувані кредитні збитки. Внаслідок списання за рахунок оціночного резерву простроченої кредитної заборгованості буде припинено визнання знеціненого фінансового активу в балансі Банку. 

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із такого запитання:

чи є положення п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо віднесення суми боргу за фінансовим кредитом, наданим суб’єкту господарювання, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, до безнадійної заборгованості за самостійною ознакою визнання боргу безнадійним, чи заборгованість крім критерію 360 днів прострочення боргу має відповідати ще одному з критеріїв, зазначених у підпунктах «а» – «з»                        п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

  

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу встановлено п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов'язаних з таким кредитором;

які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;

які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості                     не перевищує три роки. 

Отже, до безнадійної заборгованості банку може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом юридичній особі, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами юридичних осіб, пов'язаних із таким кредитором.

При визначенні банками безнадійної заборгованості по фінансовим кредитам останній абзац п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу щодо віднесення до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ суми боргу за фінансовим кредитом не має обмежувальну дію щодо ознак, визначених у підпунктах «а» – «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Також ознаки, визначені підпунктами «а» – «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є самостійними ознаками, незалежними від останнього абзацу             п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, при визначенні безнадійної заборгованості банків по фінансовим кредитам.

Крім того, щодо оподаткування податком на прибуток підприємств повідомляємо таке.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший           п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п.п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу (п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу).

Відповідно до п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу;

2) на суму використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов'язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Сума використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених п.п. 2                    п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу, не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Згідно з п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу;

4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним            п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Тож, зокрема, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму використання резерву для списання активу (заборгованості), який                   не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання у попередніх звітних періодах активу (заборгованості), який у звітному періоді набув ознак безнадійної заборгованості, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14  Кодексу.

Отже, сума використання банком резерву для списання активу у вигляді кредитної заборгованості юридичної особи, не пов’язаної із таким кредитором, за фінансовим кредитом, за яким прострочення погашення суми боргу становить понад 360 днів, на підставі підтверджуючих документів                     не призводить до застосування різниць для коригування фінансового результату до оподаткування банку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).