Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.12.2025 р. № 6398/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             щодо відображення в обліку сум штрафів у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та застосовує податкові різниці відповідно до розділу ІІІ Кодексу.

На даний час у Товариства наявна дебіторська заборгованість за розрахунками з постачальником – попередня оплата за товар, яка йому перерахована у минулому звітному періоді (більше року). В поточному році за результатами звірки взаєморозрахунків виявлено, що суму попередньої оплати контрагент зарахував, як сплату штрафу, нарахованого Товариству за неналежне виконання умов договору у минулому звітному періоді.

Контрагент вважає, що вчасно надіслав Товариству повідомлення про списання попередньої оплати за товар як штрафу.

Слід зазначити, що контрагент є також платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.  У разі згоди Товариства із списанням його дебіторської заборгованості контрагентом на оплату штрафу за договором, витратами якого періоду слід визнавати штраф:

- поточного, коли йому стало відомо про штраф, та відобразити їх в звітності за поточний рік;

- чи минулого, коли контрагент штраф нарахував, та уточнити показники минулого періоду?

2.  Підтвердити, що при визнанні такого штрафу у Товариства не виникає податкових різниць для коригування фінансового результате до оподаткування?

Відповідно до частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому, п.п.140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Отже положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді штрафів, нарахованих контрагентом – платником податку на прибуток підприємств на загальній системі оподаткування, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідного об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку сум штрафів у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, а також віднесення таких штрафів до складу витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).