Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.12.2025 р. № 6404/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку дій при добровільному анулюванні реєстрації платника ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є платником ПДВ та планує подати заяву на анулювання реєстрації. На балансі Підприємства обліковуються основні засоби, які на дату подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ є повністю замортизованими та мають  нульову залишкову вартість.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи зобов’язано Підприємство у разі добровільного анулювання статусу платника  ПДВ складати та реєструвати компенсуючи податкові накладні на основні засоби, які мають нульову залишкову вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1              статті 44 ПКУ.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року  № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон  № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, статистична, та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під терміном «первинні документи» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону          № 996).

Частиною другою статті 6 Закону № 996 визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділом 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Порядок анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтею 184 розділу V ПКУ та регламентується розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (далі – Положення №1130). Підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначені у пункті 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розд. V ПКУ анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається, зокрема, у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених розділом V ПКУ;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених розділом V ПКУ.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, який подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ (пункт 184.3 статті 184 розділу V ПКУ).

Разом з цим, згідно з абзацом першим пункту 5.4 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктом «а», підпунктом «б» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПКУ.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 стаття 184 розділу V ПКУ).

При цьому, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону                (пункт 184.7 стаття 184 розділу V ПКУ).

У разі якщо платник ПДВ, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник ПДВ на день сплати такої суми податку чи ні           (пункт 184.8 стаття 184 розділ V ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Отже, якщо необоротні активи, які обліковуються на балансі платника податку та суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, на дату подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (є повністю замортизованими та вартість таких необоротних активів протягом періоду їх експлуатації була повністю включена до вартості товарів/послуг (продукції), операції з постачання яких оподатковуються ПДВ), то по таких необоротних активах податкові зобовʼязанння з ПДВ, передбачені пунктом 184.7 статтею 184 розділом V ПКУ, не нараховуються.

Якщо вартість таких необоротних активів не була включена до вартості товарів/послуг (продукції), операції з постачання яких оподатковуються ПДВ (тобто такі необоротні активи не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності), то платник податку в останньому звітному (податковому) періоді, не пізніше дати анулювання реєстрації як платника ПДВ, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни таких необоротних активів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).