Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.12.2025 р. № 6407/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Комунальне підприємство є платником ПДВ та одержувачем бюджетних коштів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» (далі – код 2610) у рамках виконання бюджетних програм:

програма розвитку та утримання житлово-комунального господарства міста, основні заходи якої – комплекс ремонтно-будівельних робіт, направлених на поліпшення експлуатаційних показників житлового фонду, придбання і встановлення водонагрівачів в місцях загального користування гуртожитків, послуги моніторингу за деформацією та експериментальним обстеженням будівель та споруд, модернізація, заміна та капітальний ремонт ліфтів, утримання внутрішньо-квартальних територій тощо;

програма муніципальної аварійної служби, основними заходами якої є забезпечення функціонування муніципальної аварійної служби, забезпечення технічного обслуговування систем диспетчерського зв’язку;

міська цільова програма розвитку цивільного захисту населення, основними заходами якої є поточний ремонт будівельних конструкцій, облаштування приміщень захисних споруд цивільного захисту необхідним обладнанням тощо.

Отримані Комунальним підприємством кошти за кодом 2610 передбачаються для використання виключно на цілі, обумовлені такими програмами.

Враховуючи вищевикладене, Комунальне підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи залежить обов’язок підприємства – платника ПДВ визначати податкові зобов’язання з ПДВ від джерел оплати відповідних господарських операцій;
2. чи відповідають зауваження Державної аудиторської служби України щодо безпідставності нарахування платником ПДВ податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій, що здійснюються на виконання заходів міських цільових програм за рахунок коштів місцевого бюджету, положенням податкового законодавства України?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені в ПКУ та законах із питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених у статті 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів із бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частини першої статті 2 БКУ).

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів із бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Завдання та функції ДПС встановлено у статті 19¹ розділу I ПКУ та Положенні про Державну податкову службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, зі змінами.

Згідно з підпунктами 19¹.1.1 та 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу I ПКУ до функцій контролюючих органів належать, зокрема, здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ індивідуальною податковою консультацією є роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 глави 1 розділу ІІ ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Водночас контролюючими органами щодо дотримання законодавства з питань  оподаткування відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 глави 1 розділу ІІ ПКУ є податкові органи (у тому числі ДПС як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Правомірність нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за тими чи іншими операціями визначається винятково за результатами перевірок, проведених контролюючими органами згідно з главою 8 розділу ІІ ПКУ, з урахуванням конкретних обставин, підтверджених відповідними первинними документами, на виконання вимог ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено у розділі V та підрозділі 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі) (підпункт 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених із них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Водночас база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи зі звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку сформувалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості належать будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передає платнику податків безпосередньо покупець або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким  операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Для цілей визначення об’єкту оподаткування ПДВ визначальним є факт здійснення платником ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з їх безоплатного постачання, а не факт отримання коштів (у тому числі бюджетних коштів за кодом 2610).

Безпосередньо отримання платником ПДВ коштів (у тому числі бюджетних коштів за кодом 2610) не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо такі кошти не є оплатою (компенсацією) вартості поставлених ним товарів/послуг.

Якщо ж платник у ході господарської діяльності фактично постачає товари/послуги (у тому числі у межах виконання заходів бюджетних програм), то операція з постачання таких товарів/послуг є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ незалежно від того, яким чином буде здійснюватися оплата (бюджетними коштами чи ні, буде постачатися безоплатно) за винятком випадків, коли такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ або підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з нормами ПКУ.

З огляду на викладене в контексті виконаних заходів, проведених Комунальним підприємством у рамках виконання бюджетних програм (наприклад, виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт, послуг моніторингу за деформацією та інструментальним обстеженням будівель та споруд, модернізація, заміна та капітальний ремонт ліфтів, поточний ремонт будівельних конструкцій тощо) Комунальне підприємство фактично здійснює постачання послуг (виконання робіт), які мають споживчу цінність, визначену вартість та оплачуються з місцевих бюджетів. Незалежно від того, чи є стороною Комунальне підприємство, чи інша особа, така операція є господарською операцією, яка відповідає визначенню постачання послуг, наведеному в підпункті 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ.

Водночас база оподаткування ПДВ за операціями із постачання товарів / послуг (у тому числі з оплатою таких товарів / послуг за рахунок бюджетних коштів за кодом 2610) згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ включає будь-яку суму коштів, що підлягає компенсації платникам ПДВ за надані ними послуги (роботи), включно з будь-якою іншою компенсацією вартості таких послуг (робіт), що надходить безпосередньо або через третю особу. Тобто кошти, які отримують Комунальне підприємство з місцевого бюджету на виконання конкретних робіт, є оплатою за надані послуги (роботи) незалежно від того, як оформлені правовідносини між сторонами, а операції з постачання послуг (робіт) підлягають оподаткуванню ПДВ із нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ на дату зарахування коштів (навіть якщо не складено акт виконаних робіт чи договір у формі, передбаченій цивільним законодавством).

Таким чином, якщо Комунальне підприємство фактично постачає послуги / виконує роботи  у межах реалізації бюджетних програм, то для цілей оподаткування ПДВ такі операції розглядаються як операції з постачання послуг (робіт), що є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ (за винятком випадків, коли операції підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з нормами ПКУ).

Обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань із ПДВ за такими операціями виникає на дату зарахування бюджетних коштів як оплати за виконання послуг (робіт) згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

Слід зазначити, що перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, встановлено у статті 196 розділу V ПКУ. Операції з виконання комунальними підприємствами робіт або надання послуг у межах реалізації місцевих бюджетних програм за рахунок бюджетних коштів не належать до такого переліку. Крім цього, ПКУ не ототожнює «бюджетні відносини» з операціями, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Стосовно можливості застосування комунальними підприємствами підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ ДПС повідомляє, що згідно з таким підпунктом не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з виплати субсидій, дотацій з бюджетів. Така норма стосується особи, яка здійснює виплату коштів, а не їх отримувача. Тобто норма підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не застосовується до операцій з отримання бюджетних коштів комунальними підприємствами (вона застосовується до сторони, яка здійснює їх виплату).

Щодо питання 2

Зауваження Державної аудиторської служби України щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зазначеному випадку не можуть бути предметом розгляду індивідуальної податкової консультації з урахуванням положень підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І та статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).