Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2025 р. № 6417/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення               щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

  Як зазначено у зверненні, Товариство планує здійснювати постачання комплектуючих для виробництва та/або ремонту безпілотних літальних апаратів (БПЛА), зокрема двигуни, акумуляторні батареї, системи керування, корпусні деталі тощо. Покупцями комплектуючих будуть виробники, як юридичні так і фізичні особи – підприємці. Виробниками БПЛА заключено контракти з Міністерством оборони.

  З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України комплектуючих до БПЛА, якщо вони постачаються:

   а) безпосередньо військовим формуванням (кінцевим споживачам, визначених підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ)?

   б) вітчизняному виробнику БПЛА, який використовує їх для виробництва БПЛА та постачає готовий виріб кінцевому споживачу?

2) який перелік документів має бути для підтвердження правомірності застосування звільнення від оподаткування ПДВ у випадку постачання комплектуючих:

   а) кінцевому споживачу?

   б) виробнику БПЛА?

3) чи необхідно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до правил пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ в описаній у зверненні ситуації?

4) чи передбачені додаткові пільги щодо сплати податку на прибуток для юридичних осіб, які здійснюють постачання комплектуючих для БПЛА?

Разом з тим у зверненні не зазначено, за якими кодами згідно з УКТ ЗЕД класифікуються комплектуючі до БПЛА, що будуть постачатись Товариством, чи має Товариство статус співвиконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель у розумінні норм»(далі - Закон № 808).

У зв'язку з цим ДПС надає роз'яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом № 808.

  Згідно з пунктами 2, 10, 17, 28 та 29 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808:

виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель                   (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб'єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб'єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об'єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених Законом № 808;

державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України;

  державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення;

співвиконавці/субпідрядники - суб'єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб'єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів);

товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби з розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв'язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп'ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 розділу I Закону № 808, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до статті 8 Закону № 808 виконавець державного контракту (договору), зокрема:

поставляє товари, виконує роботи та надає послуги оборонного призначення відповідно до умов державного контракту (договору);

залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.

При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено, що державними замовниками у сфері оборони визначено Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікується за групами, товарними позиціями та підкатегоріями  УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ,           кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, та опису питань, наявних у зверненні, ДПС  повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі товарів оборонного призначення), підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ за умови, що:

- такі товари (у тому числі товари оборонного призначення) належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

- кінцевим отримувачем таких товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено:

правоохоронні органи;

Міністерство оборони України;

Збройні Сили України та інші військові формування;

добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України;

інші суб'єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України;

підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі недотримання зазначених вище умов вказані операції підлягатимуть оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ на вартість товарів.

Наявність сертифіката кінцевого споживача або зазначення в умовах договору кінцевого отримувача, який визначений у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є обов'язковою умовою для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Якщо між продавцем та покупцем – посередником (не зазначеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) в умовах договору зафіксовано зобов’язання покупця – посередника про подальшу передачу товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ конкретним отримувачам, наведеним в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то до операцій з постачання товарів за такими договорами застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

У разі здійснення Товариством за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель операцій з постачання на митній території України товарів, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, обов'язку щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 та/або статті 199 розділу V ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, які призначені для використання або починають використовуватися у таких звільнених від оподаткування ПДВ операціях, у Товариства не виникає.

Якщо операції Товариства з постачання товарів на митній території України підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, але при цьому таке постачання здійснюється не за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель, то у Товариства виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ.

Щодо питання 4

Відповідно до підпункту 134.1.1 підпункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на операції з постачання комплектуючих до БПЛА.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Одночасно повідомляємо, що тимчасово, до 01 січня 2036 року, але не пізніше року вступу України до Європейського Союзу, для резидентів Дефенс Сіті запроваджено звільнення від сплати податку на прибуток підприємств за умови реінвестування прибутку протягом наступного року (на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій тощо) та без права виплати дивідендів (крім дивідендів на користь держави) (пункт 76 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Формування та реалізацію державної політики щодо правового режиму Дефенс Сіті, прийняття рішення про надання, припинення, втрату статусу резидента Дефенс Сіті, контроль за дотриманням резидентами Дефенс Сіті відповідних вимог, а також інші повноваження, передбачені Законом України від 21 червня 2018 року № 2469-VІІІ «Про національну безпеку України», здійснює Міністерство оборони України.»

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).