Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2025 р. № 6421/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з міжнародних перевезень та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні (з урахуванням додатків до нього), Товариство (платник ПДВ) надало замовнику – резиденту мультимодальні послуги з міжнародного перевезення (доставки) вантажу. Перевезення вантажу замовника від іноземного постачальника до пункту призначення на митній території України здійснювалося різними видами транспорту (морським та автомобільним) двома різними перевізниками та оформлено окремими перевізними документами: перевезення морським транспортом (за межами митної території України) оформлено коносаментом (Bill of Lading), перевезення автомобільним транспортом (в межах митної території України) – міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR). На протязі всього маршруту перевезення вантаж перебуває під митним контролем.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи має право Товариство (надавач послуг вантажного автомобільного перевезення) застосовувати ставку ПДВ 0 відсотків до послуг у межах мультимодального перевезення, якщо перевезення в межах митної території України здійснювалося без зміни митного режиму та без оформлення єдиного перевізного документа? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «б», «е» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення) є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Перелік таких документів визначено статтею 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», згідно з якою такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (СІМ);

вантажна відомість (Cargo Manifest);

інші документи, визначені законами України.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту (на митній території України чи за межами митної території України).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Норми абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ застосовуються виключно до операцій з міжнародного перевезення за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом та такі послуги надаються безпосередньо перевізником-резидентом (платником ПДВ) по всьому маршруту перевезення у цілому, без поділу його на відрізки − в межах митної території України та поза межами митної території України.

У разі, якщо в межах мультимодального перевезення вантажу безпосередньо платник податку надає послуги з перевезення виключно у межах митної території України, то такі операції оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Водночас, кожен конкретний випадок в частині оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних документів, оформлених за такими операціями.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).