Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2025 р. № 6425/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України,  керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ.

Основний вид діяльності згідно з КВЕД: 28.99 «Виробництво інших машин і устаткувань спеціального призначення

Також платник зазначає, що як фізична особа придбав нежитлове нерухоме майно у м. Харків, загальною площею 431,4 кв. м. для використання у своїй підприємницькій діяльності для виробництва продукції та складу. Суб’єктом права власності є фізична особа, а не фізична особа – підприємець.

Таким чином платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування віднести до витрат амортизаційні відрахування з вартості нерухомого майна, призначеного для використання у своїй підприємницькій діяльності, за умови, що нежитлова нерухомість була придбана фізичною особою, а не фізичною особою – підприємцем та зареєстровано право власності на фізичну особу?

2. Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат вартість ремонту (утеплення фасаду) власного нерухомого майна, яке використовується в підприємницькій діяльності, чи такі витрати підлягають амортизації?

3. Чи має право фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності?

Відносини власності та порядок реалізації права власності визначають Конституція України та Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ).

Суб’єктами права власності за ЦКУ є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ, тобто, фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права (ст. ст. 2 та 318 ЦКУ).

Водночас серед цього переліку відсутній такий суб’єкт права власності,
як фізична особа – підприємець.

Крім того, Конституція України та ЦКУ закріпили право приватної власності (ст. 41 та ст. 325 ЦКУ). Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Таким чином, суб’єктом права власності законодавством визнаються фізичні особи (громадяни), які можуть бути власниками будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитися взагалі у власності фізичних осіб, і, водночас,
не відокремлюється такий суб’єкт права власності як фізична особа – підприємець.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (частина перша ст. 320 ЦКУ).

Отже, незалежно від того, який статус у подальшому фізична особа обере для себе, у тому числі у разі прийняття рішення про здійснення будь-якої діяльності, у т.ч. і підприємницької, суб'єктом права власності виступає саме фізична особа (громадянин), а не фізична особа – підприємець.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:

суми податків, зборів, пов'язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи – підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об'єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою – підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», зі змінами та доповненнями, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в п.п. 177.4.1 – 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

При цьому, відповідно до п.п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу;

документально не підтверджені витрати.

Згідно з п.п. 177.4.6 п. 177.4.6 ст. 177 Кодексу зазначені у ст. 177 Кодексу підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:

витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

проведення поточного ремонту;

ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

земельні ділянки;

об’єкти житлової нерухомості;

легкові автомобілі.

Згідно з п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п.п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (п.п. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).

Фізична особа - підприємець за власним бажанням може вести такий облік з використанням Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі – Положення).

Зокрема, згідно з п. 29 Положення нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Підпунктом 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу встановлено, що амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого
фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об'єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Дія п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 Кодексу поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Щодо першого та другого питань.

Враховуючи викладене, у разі якщо придбане приміщення відносяться до основних засобів, то фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування (в т.ч утеплення фасаду) за наявності підтверджуючих документів та за умови відповідного ведення окремого обліку таких витрат.

Щодо третього питання.

Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включати до складу своїх витрат виключно суми податків та зборів, які сплачені ним під час здійснення господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суму сплаченого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об’єкти нежитлової нерухомості, за умови, що зазначена нерухомість використовується у господарській діяльності.

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.