Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 00.12.2021 № ХХХ «Про створення акціонерного товариства «______» Товариство створено у процесі перетворення державного підприємства «______».
Товариство 31.07.2025 зареєструвало право власності на нежитлові приміщення (витяги з Державного реєстру речових прав від 00.07.2025 № 00000000 та № 00000000), які розташовані на 6 поверсі будівлі за адресою м. Київ, вул. ________, ХХ (далі – Об’єкти, Будівля).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Будівля належить на праві власності приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Компанія).
Земельна ділянка під Будівлею (кадастровий номер 0000000000:00:000:0000, загальна площа 0,0000 га) належить Компанії на праві постійного користування (далі – Ділянка).
Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує чи виникає обов’язок самостійно нараховувати податкові зобов’язання із земельного податку за Ділянку у зв’язку з набуттям права власності на Об’єкти.
Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – земельного податку із власників та землекористувачів, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 269.1.1.1, 269.1.1.2 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Підстави для нарахування плати за землю визначено нормами ст.ст. 286 та 288 Кодексу.
Відповідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).
Отже, у Товариства обов’язок обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за Ділянку виникатиме з дати державної реєстрації права власності, постійного користування або права оренди такою земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 14 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користування, набувач має право використовувати таку земельну ділянку для доступу та обслуговування такого об’єкта. Порядок користування земельною ділянкою набувачем визначається договором між ним та землекористувачем.
Оскільки Товариство є власником Об’єктів у Будівлі, що розташована на Ділянці, права на яку у Товариства не оформлені, то свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі Товариство має реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через Компанію,
яка є постійним користувачем Ділянки.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |