Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.12.2025 р. № 6432/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно виробництва та обігу пива, керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство зазначає, що здійснювало господарську діяльність у сфері виробництва пива на підставі діючої ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (не як мале виробництво пива). На момент припинення дії ліцензії за заявою Товариства воно мало залишки нереалізованого пива, виробленого на підставі такої ліцензії. Товариство отримало нову ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв як мале виробництво пива.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- Чи достатньо для реалізації залишків пива, виробленого на підставі ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (не як мале виробництво
пива), отримати ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями як мале виробництво пива?
- Чи має право суб’єкт господарювання реалізовувати залишки пива, виробленого під час дії ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (не як мале виробництво пива), якщо на момент продажу пива така ліцензія вже припинила дію?
- Чи можна реалізовувати залишки у рамках іншої господарської діяльності (наприклад ресторан, кафе або виробництво без торгівлі)?
- Який порядок оподаткування (акцизним податком, ПДВ) таких залишків у разі продажу або списання?
- Чи допускається використання цих залишків для власних потреб підприємства без наявної діючої ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями?
- Просимо роз’яснити порядок використання залишків пива, виготовленого під час дії ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (не як мале виробництво пива) у якості сировини для виробництва нових партій пива вже на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (як мале виробництво пива).
Щодо питань 1, 2, 3
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:
мале виробництво пива – суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво пива в обсязі, що не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, використовуючи приміщення, які фізично відокремлені від території будь-якої іншої пивоварні, та який не виробляє пиво на підставі договору (ліцензії) про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника. Мале виробництво пива не може бути пов’язаною особою у значенні пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України з іншими виробництвами пива. У разі співпраці двох або більше пивоварних заводів (малих виробництв пива), якщо їхній об’єднаний річний обсяг продукції не перевищує 10000 гектолітрів за календарний рік, такі пивоварні заводи (малі виробництва пива) для цілей цього Закону розглядаються як єдиний незалежний пивоварний завод (пункт 43 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
оптова торгівля алкогольними напоями – діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб’єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб (пункт 60 частини першої ст. 1 Закону № 3817);
Відповідно до пункту 69 частини першої статті 1 Закону № 3817 та підпункту 14.1.144 пункту 14.1 статті 14 Кодексу пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій з вмістом спирту більше 0,5 % об., отриманий у результаті бродіння пивного сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно з УКТЗЕД.
Згідно з частиною десятою статті 3 Закону № 3817 виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв.
Частиною першою статті 16 Закону № 3817 визначено, що оптова торгівля на території України алкогольними напоями здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім випадків, встановлених цією статтею.
Відповідно до частини тринадцятої статті 16 Закону № 3817 малі виробництва пива, які отримали ліцензію на право виробництва алкогольного напою – пива, мають право здійснювати оптову торгівлю пивом власного виробництва без отримання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольним напоєм – пивом, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоєм – пивом.
Отже, оптовий продаж залишків пива власного виробництва, яке було виготовлено на підставі ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (без ознаки мале виробництво пива) в т.ч. ресторанам, кафе, Товариство може здійснювати на підставі ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (без ознаки мале виробництво пива). Можливість реалізації таких залишків на підставі ліцензії на право оптової торгівлі (з ознакою мале виробництво пива) Законом № 3817 не передбачена. Роздрібна торгівля пивом Товариством може здійснюватися на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Щодо питання 4
Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно із статтею 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння), які оподатковуються за ставками, визначеними підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 цієї ж статті Кодексу.
Відповідно до підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Згідно з підпунктом 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об'єктом оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
Під реалізацією підакцизних товарів (продукції) розуміють - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Для операцій з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру, зокрема, об'єму і податок розраховується із застосуванням специфічної ставки (пункт 214.4 статті 214 Кодексу). Підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу на пиво із солоду (солодове) встановлена специфічна ставка акцизного податку у розмірі 59,82 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Кодексу (пункт 216.1 статті 216 Кодексу).
Відповідно до підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Кодексу суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Складення та подання декларації з акцизного податку передбачено статтею 223 Кодексу.
Враховуючи викладене, операції з реалізації виробником, у т. ч. малим виробництвом пива, залишків пива підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Щодо списання виробником залишків товару (продукції) (пива)
Із тексту звернення Товариства не зрозуміло, які залишки планується списувати (знищеного, зіпсованого, втраченого пива), тому неможливо надати остаточну відповідь щодо податкових наслідків здійснюваних операцій.
Разом з цим повідомляємо, Кодексом передбачено оподаткування акцизним податком операції списання знищеного, зіпсованого, втраченого підакцизного товару.
Відповідно до підпункту 213.1.6 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу.
Випадки, коли податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, визначені у пункті 216.3 статті 216 Кодексу.
Щодо акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пива)
Згідно із підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Зокрема, для пива, алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків (підпункт 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 Кодексу).
Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).
Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Базою оподаткування акцизним податком у разі застосування адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу) (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (пункт 216.9 статті 216 Кодексу).
Відповідно до підпункту 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Кодексу особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.
Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (пункт 223.2 статті 223 Кодексу).
Отже, у разі здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації алкогольних напоїв (пива) кінцевому споживачу, яка потребує отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, то такий суб’єкт господарювання є платником акцизного податку, відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Кодексу та повинен сплачувати акцизний податок за місцем продажу такої продукції, відповідно до підпункту 222.3.2 пункту 222.3 статті 222 Кодексу.
Щодо списання залишків товару (продукції)
Об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів з 1 січня 2022 року стали не тільки операції з продажу підакцизних товарів, а також і операції зі списання втрачених товарів (зіпсованих, знищених або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання) (Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»).
Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, зокрема, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.
Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 Кодексу (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пункту 216.2 статті 216 Кодексу датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.
Випадки, коли податкове зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, визначені у пункті 216.3 статті 216 Кодексу.
Отже, у разі здійснення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі списання зіпсованої, знищеної, втраченої алкогольної продукції (пива), такі підакцизні товари (продукція) вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання або використані для власних потреб, крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 Кодексу, та сплачується акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (продукції).
Повідомляємо, що наведеної інформації у зверненні недостатньо для надання повної остаточної відповіді, тому відповідь з порушеного питання можливо надати при детальному описі операцій, здійснюваних Товариством.
Щодо оподаткування, зокрема, ПДВ залишків товару у разі їх продажу або списання
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V Кодексу. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V Кодексу).
З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
