Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.12.2025 р. № 6459/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Благодійної організації «Благодійний фонд «________» (далі – Благодійний фонд) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Благодійний фонд є неприбутковою організацією, що внесесно до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).   

Як зазначено, у межах реалізації благодійних проєктів Благодійним фондом надається допомога міським та селищним радам, які опікуються місцями утримання внутрішньо переміщених осіб, будинками дитячого типу. Запити стосуються прилаштування місць проживання до гідного рівня (а саме: побутова техніка, меблі, двері, інше). Для реалізації потреб здійснюються замовлення у постачальників разом з підписанням тристоронніх угод для подальшої передачі отримувачам (бенефіціарам) благодійної допомоги.

Однак, великі торговельні мережі, як правило, відмовляються укладати тристоронні договори (між Благодійним фондом, міськими виконавчими службами та радами і бенефіціарами), натомість погоджуються працювати лише за двостороннім договором купівлі-продажу з Благодійним фондом як покупцем.

Крім того повідомлено, що Благодійний фонд здійснює діяльність відповідно до статутних цілей і не провадить господарської діяльності з метою отримання прибутку; усі закупівлі та передачі здійснюються в межах благодійних програм і проєктів; усі витрати покриваються за рахунок благодійних внесків, пожертв та грантів.

Враховуючи викладене вище, у зверненні Благодійного фонду викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи може благодійна організація у статусі неприбуткової організації здійснювати закупівлю товарів на своє ім’я, а потім безоплатно передавати їх бенефіціарам у межах реалізації благодійних проєктів без ризику втрати статусу неприбутковості?

2. Чи вважатиметься порушенням вимог підпунктів 133.4.1 та 133.4.2                  п. 133.4 ст. 133 Кодексу ситуація, коли благодійна організація здійснює такі дії: укладає двосторонній договір купівлі-продажу з постачальником (без участі бенефіціара); оприбутковує товари на свій баланс; надалі у тому ж місяці безоплатно передає такі товари отримувачам благодійної допомоги на підставі актів приймання-передачі?

3. Чи може перевищення обсягу таких операцій понад 1 млн грн за останні 12 місяців, що стане підставою для реєстрації платником податку на додану вартість (ПДВ), вплинути на статус неприбуткової організації або створити ризик визнання діяльності господарською?

4. Яким чином (які первинні документи, реквізити у договорах, формулювання в актах тощо) доцільно оформлювати такі операції, щоб уникнути ризиків тлумачення їх як господарської діяльності та зберегти статус неприбуткової організації? 

 

Щодо запитань 1 – 4

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, здійснення благодійної діяльності                не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, законодавства про благодійну діяльність.

При цьому загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються                Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Законодавство України про благодійну діяльність та благодійні організації базується на Конституції України та складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів (частина перша ст. 2 Закону № 5073).

 

 

Благодійною діяльністю згідно з п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 5073 є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійною програмою є комплекс благодійних заходів у сферах, визначених Законом № 5073 (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 5073).

Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено відповідно ст. 3 та ст. 5 Закону № 5073.

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає у тому числі безоплатну передачу у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав (п. 1 частини першої ст. 5 Закону № 5073).

Тож благодійні організації передають кошти, інше майно, надають послуги та виконують роботи в межах проведення благодійної діяльності на безоплатній основі.

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).

Засади діяльності благодійних організацій встановлено ст. 11 Закону            № 5073.

Так, згідно з частиною першою ст. 11 Закону № 5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст. 11 Закону № 5073).

Благодійні організації самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління (частина третя ст. 11 Закону № 5073).

Відповідно до ст. 16 Закону № 5073 благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше                   не встановлено законом або установчими документами.

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій               не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності.

Розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу цієї організації у поточному році.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей.

Щодо оподаткування податком на прибуток благодійної організації у статусі неприбуткової організації.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

При цьому, пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Крім того, згідно з п.п. 133.4.4 ¹ п. 133.4 ст. 133 Кодексу виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону № 5073. Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати                      25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.

Тож обов’язковими умовами для благодійної організації у статусі неприбуткової організації є, зокрема, використання своїх доходів виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного Закону № 5073, а також заборона розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників) такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску, виплати компенсацій та інших виплат на користь працівників благодійної організації у встановленому Кодексом порядку), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені         п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Отже, у загальному порядку благодійна організація у статусі неприбуткової організації в межах визначених статутом цілей, сфер та видів благодійної діяльності має право здійснювати операції з безоплатної передачі у власність бенефіціарів майна, у тому числі товарів, в межах виконання благодійних програм на підставі підтверджуючих документів згідно із законодавством України про благодійну діяльність та за умов дотримання вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу. При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу не містить умов щодо набуття або втрати організацією статусу неприбуткової організації в залежності від реєстрації такої організації платником ПДВ.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).