Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.12.2025 р. № 6468/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ….  щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що між платником податків (орендар) та фізичною особою (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Орендодавець помер, внаслідок чого одним із претендентів на спадкоємця було відкрито у нотаріуса депозитний рахунок для зарахування в депозит грошових коштів для передачі спадкоємцям тоді, коли їх буде визначено. Для виконання своїх обов’язків за договором платником податків було прийнято рішення перераховувати орендну плату на депозитний рахунок нотаріусу для зарахування на депозит грошових коштів для передачі спадкоємцям.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. При перерахуванні коштів за договором оренди (орендну плату) на депозитний рахунок нотаріусу для зарахування в депозит грошових коштів для передачі спадкоємцям – потрібно всю суму орендної плати перераховувати на депозитний рахунок без утримань чи потрібно з орендної плати, яка перераховується на депозитний рахунок  нотаріусу утримувати  військовий збір та податок на доходи фізичних осіб та перераховувати орендну плату на депозит нотаріуса за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб (18 відс.) та військовий збір (5 відсотків)?

2. Якщо потрібно утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір під час виплати орендної плати на депозитний рахунок нотаріусу для  зарахування в депозит грошових коштів для передачі спадкоємцям, то коли і як їх потрібно сплатити до бюджету та звітувати, бо на даний момент спадкоємців ще не визначено, невідома особа, на користь якої буде нарахування, а також платник податків не має доступу до депозитного рахунку нотаріуса – та може не знати коли та хто стане спадкоємцем і ця невизначеність може бути протягом декількох років?   

Відповідно до ст. 85 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон № 3425) нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.

Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери.

При цьому ст. 537 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено випадки, коли боржник має право внести кошти на депозит нотаріуса.

Так, відповідно до частини першої ст. 537 ЦКУ боржник має право виконати свій обов’язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1
ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу  (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Доходи, зазначені у п.п. 170.1.1-170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п.п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п 1 п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок (військовий збір), який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Водночас відповідно до п. 162.3 ст. 162 Кодексу у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається
(п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами,  затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення Закону № 3425 і ЦКУ, юридична особа (боржник) має право скористатися депозитом нотаріуса у випадку, якщо відомий кредитор (спадкоємець). Тобто, якщо юридична особа як орендар здійснює нарахування доходу у вигляді орендної плати на користь фізичної особи (спадкоємця) і відповідно до норм Кодексу оподатковує зазначений дохід податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, але кредитор (спадкоємець) ухиляється від отримання вказаного доходу, то юридична особа з метою виконання своїх обов’язків може скористатися депозитом нотаріуса шляхом перерахування коштів. У такому випадку на депозит нотаріуса перераховуються кошти за мінусом податків і зборів.

Разом з тим, положеннями ЦКУ не передбачено випадку перерахування коштів на депозит нотаріуса у разі відсутності кредитора (спадкоємця).

Одночасно зауважуємо, якщо за договором оренди нерухомого майна, у разі смерті платника податку – фізичної особи – орендодавця, не передбачено припинення такого договору і нарахування орендної плати продовжується, то такий податковий агент не здійснює утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору та не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у Додатку 4ДФ до Розрахунку, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування. Тобто отримання юридичною особою (орендарем) інформації про спадкоємця (орендодавця) є підставою для нарахування на користь цього спадкоємця доходу у вигляді орендної плати з відповідним оподаткуванням та відображенням його у Додатку 4ДФ до Розрахунку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.