Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.12.2025 р. № 6492/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство отримує від постачальника послуги, які мають безперервний характер. Постачальником 31.08.2025 складено дві податкові накладні: одну – зведену, на суму операції згідно з актом наданих послуг за серпень 2025 року, другу – у загальному порядку, на суму коштів, які були перераховані 10.08.2025 як попередня оплата (аванс) за послуги за вересень 2025 року. Оплата за послуги, надані у серпні 2025 року, надійшла постачальнику у вересні 2025 року. Станом на 01.08.2025 ні кредиторської, ні дебіторської заборгованості у взаєморозрахунках з постачальником послуг Підприємство не мало.

З огляду на викладене Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію, чи правильно постачальником послуг застосовано приписи пункту 201.4 статті 201 Кодексу при складанні податкових накладних у серпні 2025 року, а саме, щодо дати складання та типу податкової накладної (у загальному порядку / зведена)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу визначено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям – платникам податку можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1307 у разі здійснення постачання товарів / послуг (крім здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна, зокрема, покупцям – платникам податку не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі складання зведеної податкової накладної, особливості заповнення якої викладено у пункті 19 Порядку № 1307, у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «4» (пункти 11 та 19 Порядку № 1307).

Зведені податкові накладні (крім зведених податкових накладних, складених у разі здійснення операцій, визначених пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця (пункт 19 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі здійснення постачання послуг, постачання яких має безперервний характер, то з урахуванням норм пункту 201.4 статті 201 Кодексу постачальником може бути складена зведена податкова накладна на покупця – платника ПДВ не  пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням усього обсягу постачання послуг покупцю протягом такого місяця. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної зазначається код ознаки «4». Складання такої зведеної податкової накладної є правом платника податку, а не обов’язком.

Якщо станом на дату складення зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику протягом місяця від такого покупця як оплата (передоплата) за послуги, перевищує вартість поставлених послуг протягом такого місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної код ознаки «4» не зазначається.

У разі якщо постачальником протягом місяця отримано попередню оплату (аванс) за товари / послуги, безперервне або ритмічне постачання яких у поточному місяці не здійснюється, податкова накладна складається у загальному порядку на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на дату їх отримання.

Разом з тим повідомляємо, що висновки з питань практичного використання норм податкового законодавства надаються контролюючим органом на звернення Підприємства виходячи із суті питань, порушених у такому зверненні. При підготовці відповіді на звернення Підприємства не здійснюється аналіз господарських операцій платника, не проводиться оцінка правильності розуміння платником податку тих чи інших норм податкового законодавства, а також правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).

Також слід зазначити, що будь-який платник податків (у тому числі постачальник, який у ситуації, описаній у зверненні, складає податкові накладні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному статтею 52 Кодексу, для отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).