Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Компанія) (…), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні платник податків зазначив, що Компанія є іноземною юридичною особою, створеною за законодавством Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та не має зареєстрованого представництва в Україні.
Діяльність Компанії в Україні полягає в забезпеченні реалізації (виконанні) проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії стосовно технічної допомоги від 10.02.1993 (далі – Меморандум) та Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великобританії і Північної Ірландії від 31.12.2020 (далі – Угода).
Компанія як орендар має намір орендувати нежитлове приміщення у фізичної особи – громадянина та резидента України, як орендодавця (договір оренди з орендодавцем саме як з фізичною особою, а не як фізичною особою – підприємцем).
Нежитлове приміщення знаходиться на території України та належить на праві приватної власності фізичній особі – громадянину та резиденту України (орендодавцю).
Сплата орендної плати здійснюватиметься в українських гривнях.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи звільняється орендна плата від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, на підставі ст. 397 Угоди, яка передбачає звільнення будь-якої технічної та гуманітарної допомоги, що надається та фінансується Урядом Сполученого Королівства відповідно до Угоди, від сплати всіх видів мита, зборів, податків або будь-яких інших платежів, включаючи податок на додану вартість?
2. Чи вважатиметься Компанія, юридична оcоба – нерезидент, яка не має зареєстрованого представництва в Україні, та акредитивна в Україні як виконавець проєктів (програм) МТД відповідно до Свідоцтва про акредитацію виконавця проєкту (програми) МТД, податковим агентом фізичної особи – орендодавця, резидента України, у разі укладення договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), розташованого на території України та плати орендної плати (тобто нарахування (виплати) доходу від надання такого майна в оренду), у розумінні чинних положень Кодексу?
3. Хто (орендар чи орендодавець) є відповідальним за нарахування, утримання та сплату податку на доходи фізичних осіб та інших податків та/або зборів із доходу, отриманого фізичною особою – орендодавцем, резидентом України, за договором оренди нерухомого майна, укладеним із Компанією, як орендарем (у розумінні чинних положень Кодексу)?
4. Чи може порядок оподаткування доходу фізичної особи – орендодавця бути визначений або змінений договірними положеннями між сторонами договору оренди, зокрема, шляхом покладання обов’язку з обчислення, нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та інших податків та/або зборів на орендодавця, як це передбачено в наведеному нижче положенні договору оренди (у розумінні чинних положень Кодексу)?
«Орендар (Компанія) не є податковим агентом орендодавця. Орендодавець самостійно здійснює обчислення, утримання, перерахування до відповідного бюджету, звітування та несе відповідальність щодо усіх податків, зборів та інших обов’язкових платежів, що належать до утримання та сплати із даного виду доходів фізичної особи (орендної плати)».
Щодо питань першого-четвертого
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Порядок оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок і військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) та строки сплати податків передбачено ст. 179 Кодексу, згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи(податкову декларацію) (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.
Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).
Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Враховуючи викладене, дохід, який виплачується юридичною особою – нерезидентом (орендарем) на користь фізичної особи – резидента України (орендодавця) у розумінні Кодексу є іноземним доходом, тобто орендодавець зобов’язаний включити суму такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, визначені у поданій Декларації.
Разом з тим відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст. 13 Меморандуму Уряд Сполученого Королівства може, як виключення, надавати, але не для індивідуального володіння, британське обладнання для підтримки діяльності, що фінансується фондом Ноу-Хау. Вартість такого обладнання не повинна, як правило, перевищувати 10 відсотків вартості проєкту, що фінансується фондом Ноу-Хау. Обладнання буде ввозитись в Україну без стягнення мита, податку на імпорт та інших місцевих податків. Уряд України зобов’язується забезпечити своєчасну митну очистку, встановлення (з даної необхідності) та транспортування обладнання в межах України (якщо з цього приводу не буде інших домовленостей між двома Урядами).
Статтею 397 Угоди передбачено, що Уряд України звільнятиме будь-яку технічну та гуманітарну допомогу, що надається та фінансується Урядом Сполученого Королівства відповідно до Угоди, від сплати всіх видів мита, зборів, податків або будь-яких інших платежів, включаючи податок на додану вартість.
Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 (далі – Порядок № 153).
Пунктом 2 Порядку № 153 визначено, що міжнародна технічна допомога – це фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.
Проєкти (програми) міжнародної технічної допомоги підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України та є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України (пп. 11 – 13 Порядку № 153).
Згідно з п. 23 Порядку № 153 виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих юридичними особами – нерезидентами, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |