Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2025 р. № 6526/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та договорі купівлі-продаж транспортного засобу (далі – Договір), доданого до нього, ТОВ планує здійснювати діяльність з продажу транспортних засобів, у тому числі поставку автомобілів з Китайської Народної Республіки. Згідно з пунктом 3.1 Договору передбачено сплату покупцем забезпечувального платежу у розмірі 70 відсотків від попередньої вартості транспортного засобу. Відповідно до пунктів 3.6 та 5.8 Договору у випадку якщо покупець відмовляється без поважних причин від виконання Договору, частина сплаченого забезпечувального платежу у розмірі 20 відсотків залишається у ТОВ як штрафна санкція та компенсація витрат, понесених ТОВ (у тому числі витрати, пов’язані з підбором, замовленням, транспортуванням, страхуванням, митним оформленням, передпродажною підготовкою тощо), та не підлягає поверненню покупцю. Забезпечувальний платіж не підлягає зарахуванню в рахунок оплати вартості транспортного засобу, якщо інше не узгоджено сторонами у письмовій формі шляхом підписання окремої угоди (пункт 3.11 Договору). Відповідно до пункту 3.4 Договору забезпечувальний платіж є договірним засобом забезпечення належного виконання покупцем своїх зобов’язань. У пункті 2.2 Договору визначено обов’язок покупця оплатити вартість транспортного засобу.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи буде операція ТОВ з отримання забезпечувального платежу від покупця за Договором об’єктом оподаткування ПДВ, якщо:

забезпечувальний платіж не є авансом, попередньою оплатою чи завдатком;

сплачується покупцем виключно як засіб забезпечення належного виконання договірних зобов’язань;

підлягає поверненню покупцеві після повного виконання ним умов договору;

2. чи збільшує сума забезпечувального платежу в описаній у зверненні ситуації базу оподаткування ПДВ; чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні такого платежу;
3. чи складається податкова накладна на суму отриманих як забезпечувальний платіж коштів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу I ПКУ).

Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно з частиною першою статті 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 656 ЦКУ визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до частин першої та другої статті 546 ЦКУ виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукую, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції постачальника (платника ПДВ) з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилом «першої події» - за датою зарахування коштів як оплати (попередньої оплати) за товари/послуги або за датою  їх фактичного постачання.

У разі якщо кошти, визначені Договором як забезпечувальний платіж, мають виключно забезпечувальний характер, підлягають поверненню покупцю та не виконують функцію оплати товару, у тому числі при його закупівлі, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ і не формує податкових зобов’язань на дату їх отримання. Відповідно, податкова накладна на суму такого платежу не складається.

Разом з тим, аналіз умов Договору, зокрема, свідчить, що забезпечувальний  платіж у розмірі 70 відсотків від попередньої вартості транспортного засобу є засобом належного виконання договірних зобов’язань покупцем. Обов’язком покупця згідно з Договором є оплата вартості транспортного засобу

Отже, вказані кошти за своєю фактичною економічною сутністю виконують функцію оплати (попередньої оплати) за майбутнє постачання транспортного засобу, незалежно від того, що в Договорі вони визначені як забезпечувальний платіж.

Оскільки операції з постачання транспортного засобу є об’єктом оподаткування ПДВ, а податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилом «першої події», то на дату отримання такого платежу у платника виникають податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

У зв’язку з цим у ситуації, описаній у зверненні, сума отриманого від покупця платежу включається до бази оподаткування ПДВ, та ТОВ зобов’язано скласти на дату надходження таких коштів податкову накладну і зареєструвати її в  ЄРПН у загальновстановлений термін.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).