Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2025 р. № 6527/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення              щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство-1 і Товариство-2 набули у спільну часткову власність Торговельно-офісний комплекс з об’єктами громадського призначення та паркінгом (далі – ТОК), а саме Товарситво-1 у розмірі 4/5 (80 відс. загальної площі ТОК), а Товариство-2 у розмірі 1/5 (20 відс. загальної площі ТОК).

Набуття Товариством-1 і Товариством-2 у власність ТОК відбулось шляхом звернення на нього стягнення як на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателів, що міститься в іпотечному договорі в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за кредитним договором перед Товариством-1 і Товариством-2.

З метою управління ТОК як стягнутим майном з орендарями укладаються тристоронні договори оренди приміщень ТОК, де орендодавцями є обидва співвласники (Товариство-1 і Товариство-2).

За договорами оренди платежі сплачуються орендарями на рахунок Товариства-1.

Рахунки орендарям на здійснення платежів, якщо їх виставлення передбачено умовами договору оренди, формуються та надаються Товариством-1.

За результатом надання послуг, в строки, встановлені договором оренди, складаються та підписуються Акти наданих послуг трьома сторонами: орендарем та обома орендодавцями (Товариством-1 і Товариством-2).

Умови договорів оренди нерухомого майна не визначають порядок взаєморозрахунків за коштами між співвласниками ТОК.

Фактичні дії щодо утримання спільного майна на даний момент має можливість здійснювати лише Товариство-1, а тому договори з постачальниками послуг, пов’язаних з адмініструванням ТОК, укладає лише Товариство-1. Відповідно, Товариство-1, як отримувач послуг, отримує рахунки від постачальників та здійснює їх оплату. Податкові накладні постачальниками послуг складаються на отримувача послуг – Товариство. Умови договорів щодо постачання послуг, пов’язаних з адмініструванням ТОК, не визначають порядок взаєморозрахунків між співвласниками ТОК за сплаченими у відповідності до таких договорів коштами.

Взаєморозрахунки між співвласниками ТОК будуть здійснюватися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Між співвласниками ТОК відсутні договірні відносини щодо взаємного постачання послуг, до складу вартості яких могла бути включена сума коштів, яка перераховується одним із співвласника іншому, в зв’язку із проведенням взаєморозрахунків між співвласниками ТОК шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) яким чином визначаються податкові зобов’язання з ПДВ кожного з співвласників ТОК – орендодавців та складаються податкові накладні, якщо у відповідності до зазначених вище умов договору оренди «першою» подією є:

- отримання авансової оплати на рахунок Товариства-1;

- оформлення тристороннього Акту наданих послуг.

Чи потрібно на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ розподіляти їх пропорційно часткам у праві спільної часткової власності, та здійснювати їх відображення в податковій звітності з ПДВ;

2) як визначається база оподаткування ПДВ при формуванні рахунків орендарю на відшкодування вартості спожитих ним комунальних та експлуатаційних послуг (тобто, база оподаткування ПДВ визначається як розмір витрат Товариства-1, без ПДВ, розрахований пропорційно займаної орендарем площі;

3) чи має право Товариство-1 на податковий кредит з ПДВ, як отримувач комунальних та експлуатаційних послуг за укладеними договорами з постачальниками таких послуг, на частину ПДВ у вартості послуг, яка відшкодовується орендарями, враховуючи, що приміщення передаються в оренду спільно обома співвласниками ТОК, але договори щодо утримання ТОК укладає лише Товариство-1;

4) чи підлягає оподаткуванню ПДВ сума коштів, яка перераховується одним із співвласників іншому за результатами проведення взаєморозрахунків між співвласниками ТОК шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до статті 355 ЦКУ майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно зі статтею 356 ЦКУ власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 357 ЦКУ визначено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦКУ).

Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності (стаття 361 ЦКУ).

Правила припинення зобов'язання визначено статтями 598 - 609 ЦКУ.

Відповідно до статті 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14              розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14
пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

За загальновстановленими правилами податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН безпосередньо особою (платником ПДВ), яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Щодо питання 1

З огляду на описану у зверненні ситуацію матимуть місце дві окремі операції, виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК, а саме:

операція Товариства-1 з постачання послуг із оренди ТОК;

операція Товариства-2 з постачання послуг із оренди ТОК.

Отже, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних за операціями з постачання послуг із оренди ТОК виникатиме окремо як у Товариства-1, так і Товариства-2, виходячи із розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОВ.

За такими операціями як Товариство-1, так і Товариство-2 зобов’язані будуть окремо визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до                   пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ за правилом «першої події» та скласти податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Дані щодо таких операцій підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період кожного постачальника послуг із оренди ТОК.

Щодо питання 2

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (комунальні послуги, тощо), сплата податків, пов’язаних з рухомим/нерухомим майном, так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно.

З огляду на наведене, у вартості орендної плати за нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й такої складової, як спожиті орендарем комунальні та експлуатаційні послуги.

Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, інших загально-експлуатаційних послуг тощо з їх безпосередніми постачальниками, а здійснює відшкодування (компенсацію) орендодавцю витрат на їх оплату, то в договорі оренди визначається порядок розрахунку вартості спожитих орендарем таких послуг та їх оплати (відшкодування, компенсації).

Таким чином грошові кошти, які отримуються від орендаря у зв’язку з наданням в оренду нерухомого майна, зокрема у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат зі сплати вартості комунальних та експлуатаційних послуг, що може бути передбачено безпосередньо договором оренди та/або окремою угодою щодо такого відшкодування, за своєю економічною сутністю є частиною оплати вартості послуг із оренди нерухомого майна та включаються до бази оподаткування ПДВ операції з постачання таких послуг, яка визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

Водночас, сума ПДВ, сплачена постачальникам комунальних та експлуатаційних при придбанні у них таких послуг, не включається до складу вартості послуги із оренди нерухомого майна і, відповідно, до бази оподаткування ПДВ операції з постачання такої послуги.

Щодо питання 3

З огляду на описану у зверненні ситуацію за операціями з постачання комунальних та експлуатаційних послуг постачальники (платники ПДВ) таких послуг повинні складати податкові накладні окремо на Товариство-1 та  Товариство-2, виходячи із відповідного обліку надання таких послуг та у межах розподіленої частки у праві спільної часткової власності на ТОК.

Водночас, Товариство-1 матиме право на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН такими постачальниками безпосередньо на Товариство-1.

 Щодо питання 4

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, а не грошові кошти.

Водночас, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання у повній мірі відповіді на порушене питання, а тому, у разі необхідності, Товариство-1 може повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, що міститиме більш детальний опис та відповідні матеріали щодо розглянутої ситуації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).