Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.12.2025 р. № 6545/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно роздрібної торгівлі алкогольними напоями керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Товариство має витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, про діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи зазначене, Товариство запитує:

1. З метою дотримання вимог чинного законодавства, чи є правильним наступний підхід до обчислення середнього розміру заробітної плати: сума нарахованої заробітної плати, оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок Пенсійного фонду України ділиться на кількість застрахованих осіб у звітному періоді (тобто р. 1.1+р. 1.3+р. 1.4 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого  з  них  податку,  а  також  сум  нарахованого  єдиного внеску), яким

нараховано заробітну плату (р. 103), незалежно від відпрацьованого часу (при цьому у звітному періоді: один працівник перебуває у відпустці без збереження

заробітної плати (за власний рахунок); кілька працівників працюють на умовах неповного робочого часу (0,5 ставки); решта працівників мають повну зайнятість)? Чи потрібно враховувати всіх зазначених працівників при визначенні середнього розміру заробітної плати, чи слід здійснювати розрахунок лише щодо осіб, яким фактично нараховано заробітну плату у звітному періоді?

2. Чи розповсюджується норма Закону України від 16 липня 2025 року                    № 4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з                  метою удосконалення окремих положень податкового законодавства»                                (далі – Закон № 4536) щодо дотримання розміру середньої заробітної плати на суб’єкта господарювання, що має в своєму штаті працівників які працюють неповний робочий день (наприклад 0,5 ставки)?

3. Чи розповсюджується норма Закону № 4536 щодо дотримання розміру середньої заробітної плати на суб’єкта господарювання, що має діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у випадку якщо за звітний місяць він не здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

 

Щодо зазначених питань

Законом № 4536 статтю 42 Закону України від 18 червня 2024 року                  № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) доповнено, зокрема, частиною тринадцятою.

Відповідно до частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817 розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної                   торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на                   право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

При визначенні середньої заробітної плати застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), заповнені відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, а саме:

1. сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розділу І Розрахунку;

2. сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розділу І Розрахунку;

3. сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розділу І Розрахунку;

4. кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Порядком не передбачено окремого механізму відображення інформації у рядках 1.1, 1.3, 1.4 розділу І Податкового розрахунку щодо працівників за основним місцем роботи та сумісників. Отже, у вказаних рядках зазначається загальна інформація як щодо працівників за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Також ні Порядком, ні формою Податкового розрахунку не передбачено будь-яких особливостей щодо відображення інформації у рядках 1.1, 1.3, 1.4 розділу І Податкового розрахунку стосовно працівників, які працюють неповний робочий місяць, або неповний робочий день (0,5 ставки), отже стосовно них інформація у зазначених рядках враховується на загальних підставах.

Обмежень та виключень стосовно відсутності необхідності дотримання вимог щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати для тих суб’єктів господарювання, які отримали будь-яку ліцензію на право роздрібної торгівлі та не здійснювали таку діяльність, Законом № 3817 не передбачено.

Таким чином, розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію, зокрема, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, сидром та перрі (без додавання спирту), не може бути, зокрема:

менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом                на 1 січня звітного (податкового) року, тобто 16 тис. грн на одного працівника, або

менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, якщо всі місця роздрібної торгівлі розташовані поза межами обласних центрів – на відстані від 50 км та при площі торговельного залу до 500 м².

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).