Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Підприємство) від № про надання індивідуальної податкової консультації (вх. ДПС № від), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє таке.
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):
1. Чи підлягають фіскалізації через РРО / ПРРО кошти, які надходять на банківські транзитні рахунки Підприємства 2902, 2620, 2924?
Перед наданням відповіді на поставлене податковому органу питання звертаємо увагу, що вказання у зверненні про надходження коштів на банківській транзитний рахунок Підприємства є некоректним, оскільки Підприємство в розумінні Закону України «Про платіжні послуги» може мати лише поточні (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).
Також слід зазначити, що звернення не містить інформації в якій саме сфері Підприємство фактично здійснює свою діяльність, а питання порушуються в загальному вигляді, зокрема не розкриваючи суті призначення отриманих коштів.
Враховуючи викладене вище та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, консультація надається із використанням його загальних положень.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.
Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Винятки щодо права не застосовувати РРО / ПРРО встановлені статтею 9 Закону № 265.
Слід зазначити, що використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на таких рахунках Підприємства відповідно їх нумерації за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні від 11.09.2017 № 89, що є визначальним в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, при цьому питання ідентифікації джерел надходження коштів належить виключно до компетенції самого Підприємства.
Отже, відповідно до Плану рахунків № 89:
– отримання коштів з рахунків: 2902 «Кредиторська заборгованість за прийнятті платежі» – оплата здійсненна за допомогою каси банку або програмно-технічного комплексу самообслуговування, який належить банку; 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб» – оплата проведена з поточного рахунку фізичної особи, пов’язано з виконанням банківських операцій при проведенні розрахунків за товари (роботи, послуги), а тому не потребує фіскалізації;
– отримання коштів з рахунку 2924 «Транзитний рахунок за операціями з платіжними картками» – пов’язаний із розрахунками, здійсненими з використанням платіжних карток, зокрема, через POS-термінали та інтернет-еквайрин», що за загальними правилами підлягає обов’язковій фіскалізації.
Зважаючи на обсяг фактичних обставин наведений у зверненні, а також неточності в них, надати більш детальну індивідуальну податкову консультацію неможливо.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |