Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2025 р. № 6570/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо податкових наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств при здійсненні зазначених у зверненні операцій з постачання товарів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (постачальник), яке перебуває на загальній системі оподаткування, уклало двосторонній договір купівлі-продажу товарів, перелік яких зазначено у зверненні (далі – Товари) з нерезидентом (замовником), згідно з умовами якого оплата за цим договором здійснюватиметься нерезидентом в іноземній валюті на умовах попередньої оплати.

При цьому, Товари залишаються на митній території України, отримувач Товарів – Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) яким чином Товариство повинно визначити ПДВ та на кого скласти податкову накладну при здійсненні зазначеної у зверненні операції;  

2) на кого має бути складена видаткова накладна в описаній у зверненні ситуації;

3) щодо особливостей оподаткування податком на прибуток підприємств в описаній ситуації.

Разом з тим у зверненні не описано фактичну сутність господарських операцій та не зазначено, за якими кодами згідно з УКТ ЗЕД класифікуються Товари, у зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення щодо порушених питань, виходячи із загальних норм податкового законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ  ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 194.1 статті 194  розділу V ПКУ операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою 20 відсотків, яка є основною.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 201 розділу V ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за  № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (далі – перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. 

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, у разі, якщо платник податку здійснює операції з постачання на митній території України товарів та такі товари не належать до товарів, до яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, такі операції підлягають оподаткуванню податком у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Платник податку за операцією з постачання товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ, зобов’язаний на дату першої події, визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти відповідну податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. При цьому, податкова накладна повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання товарів, на особу, якій безпосередньо здійснюється постачання таких товарів.

Разом з цим ДПС зазначає, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин має розглядатися з урахуванням договірних умов та суттєвих обставин щодо здійснених господарських операцій, а також первинних документів, оформлених за такими операціями.

Щодо питання 2

Питання щодо порядку складання первинних (бухгалтерських) документів (в тому числі видаткових накладних) не належить до компетенції ДПС.

Щодо питання 3

Будь-які детальні висновки щодо оподаткування, кваліфікації та порядку оподаткування операцій, здійснених платником податку на користь нерезидента за договором купівлі-продажу, має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Отже, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств операція є експортною, незалежно від того, чи перетнув товар митний кордон України чи ні.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу І ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, операції з експорту товару, у тому числі без його вивезення через митний кордон України, відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

При цьому необхідно враховувати, що якщо операції з реалізації товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу І ПКУ та визначає різницю відповідно до положень підпункту  140.5.1 пункту  140.5 статті  140 розділу ІІІ ПКУ. Крім того, у разі, коли операції з такими нерезидентами не є контрольованими, застосовуються вимоги підпункту  140.5.5 ¹ пункту  140.5 статті  140 розділу ІІІ ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, порядок відображення у бухгалтерському обліку операцій з експорту товару, у тому числі без його вивезення через митний кордон України, а також порядок складання первинних документів (в тому числі видаткових накладних) належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).