Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2025 р. № 6576/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку і нарахування податкових зобовʼязань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за рішенням суду в дохід держави було стягнуто нерухоме та рухоме майно субʼєкта господарювання – юридичної особи. Відомості про зміну власника майна було внесено до відповідних реєстрів через два роки після набрання законної сили таким рішенням суду, при цьому таке майно залишилося у фактичному володінні та користуванні такого субʼєкта господарювання.

За фактом передачі майна в дохід держави жодного первинного документа (зокрема, акта приймання-передачі майна), який підтверджував би таку передачу, складено не було. Державний орган, уповноважений на управління зазначеним майном, відмовляється підписати такий документ.

Враховуючи викладені обставини, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію  з наступних питань:

1) чи необхідно операції з передачі майна у власність держави підтверджувати первинними документами;

2) який первинний документ повинен підтверджувати таку передачу майна;

3) чи є підстави в описаній у зверненні ситуації нараховувати податкові зобовʼязання з ПДВ, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, якщо уповноважений державний орган відмовляється підписувати документ про передачу майна у власність держави (акта приймання-передачі майна);

4) на підставі якого документу в описаній ситуації мають нараховуватися  податкові зобовʼязання з ПДВ, передбачені пунктом 198.5 статті 198 ПКУ;

5) на яку дату складається первинний документ в описаній у зверненні ситуації, якщо інформацію про внесення до відповідних реєстрів даних про зміну власника майна було надано субʼєкту господарювання через 3 місяця після такого внесення змін, при цьому таке майно залишається у фактичному володінні і користуванні такого субʼєкта господарювання, та на яку дату необхідно нараховувати податкові зобовʼязання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 − 5.3 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону № 996).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина п’ята статті 9
Закону № 996).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина третя статті 8 розділу III Закону № 996).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів − будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з підпунктом 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з передачі майна (конфіскованого майна, знахідок, майна, визнаного безхазяйним, скарбів, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майна, визначеного у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного в цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також закладів, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, _− на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених у зверненні, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Щодо оформлення первинних документів (питання 1, 2, 4, 5)

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону № 996).

Отже, з питань оформлення первинних документів при здійсненні господарських операцій  платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5
статті 198 ПКУ (питання 3, 4,  5)

У разі використання придбаних (виготовлених) з ПДВ товарів/послуг (робіт) в операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до статті 196 ПКУ
(у тому числі відповідно до підпункту 196.1.20 пункту 196.1 статті 196 ПКУ), у платника податку виникає обовʼязок щодо нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

У разі передачі майна в дохід держави (у тому числі згідно з рішенням суду)  податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються на дату такої передачі, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996 (тобто на дату оформлення документа, який засвідчує факт переходу права власності на таке майно, що є датою початку використання майна в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування ПДВ) операціях).

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Отже, з метою нарахування податкових зобов’язань, передбачених пунктом 198.5
статті 198 ПКУ, платник податку самостійно, на підставі відповідних первинних документів, визначає дату фактичної передачі майна в дохід держави.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.