Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2025 р. № 6596/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ  (         ) (далі – Товариство) від (      ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомляє, що є резидентом Дія Сіті та відповідає вимогам Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) до таких резидентів.

В штаті Товариства є мобілізовані працівники, що звільнені від виконання трудових обов’язків.

Положенням про управління мотивацією співробітників Товариства передбачена поміж інших, доплата – збереження доходу мобілізованим працівникам (на період мобілізації) – систематична матеріальна допомога працівників, призваним (прийнятим) на військову службу.

Зазначені виплати включаються Товариством до фонду додаткової заробітної плати відповідно до п.п. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція), як оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час та регулярних щомісячних компенсаційних виплат.

Таку оплату праці Товариство нараховує мобілізованим працівникам згідно наказу директора Товариства, в якому запроваджено механізм визначення суми (встановлений максимум) та визначено строк виплати (один раз на місяць разом із виплатою заробітної плати іншим співробітникам Товариства).

 Враховуючи наведене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: 

Чи застосовується положення п.п. 170.14¹.2 п. 170.14¹ ст. 170 Кодексу і, відповідно, ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс. бази оподаткування (згідно з п. 167.2 ст. 167 Кодексу) до доходу у формі нарахованої заробітної плати (в тому числі щомісячної виплати додаткової заробітної плати за невідпрацьований час працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків) мобілізованих та звільнених від виконання трудових обов’язків працівників?

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та частиною першою ст. 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Відповідно до ст. 9¹ КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

До цього частиною третьою ст. 7 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-ХІІ «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон № 3356) встановлено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Згідно зі ст. 7 Закону № 3356 у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема щодо встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості.

Відтак, роботодавець може самостійно запроваджувати виплати мобілізованим працівникам з урахуванням норм статтей 9¹ і 97 КЗпП та ст. 15 Закону № 108, розмір та порядок нарахування яких має регламентуватися колективним договором підприємства. Якщо колективного договору не укладено, то питання щодо зазначених виплат має бути врегульовано наказом керівника, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Разом з цим слід зауважити, що на етапі запровадження таких виплат мобілізованим працівникам роботодавець має чітко визначити, яку саме виплату буде сплачувати таким працівникам, а саме:

яка належатимете до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що визначаються відповідно до Закону № 108, або до інших виплат, що не належатимуть до фонду оплати праці.

При цьому добровільні виплати, які здійснюються підприємством мобілізованим працівникам, є нарахуваннями за невідпрацьований час, які не передбачені чинним законодавством, і належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат в розумінні частини третьої ст. 2 Закону № 108 та п.п. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції, і відповідно входять до структури заробітної плати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті передбачені п. 170.14¹ ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 170.14¹.2 п. 170.14¹ ст. 170 Кодексу за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що нараховуються (виплачуються) на його користь резидентом Дія Сіті починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, у вигляді:

а) заробітної плати;

б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;

в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Доходи спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14¹.2 п. 170.14¹ ст. 170 Кодексу, що були нараховані (виплачені) у календарному місяці, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо резидент Дія Сіті відповідає вимогам, визначених пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667 та дохід у вигляді добровільної виплати виплачується на користь фізичних осіб (працівників), які мобілізовані або прийняті на військову службу за контрактом, відповідно до умов наказу керівника, виданого після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що визначаються відповідно до Закону № 108, то сума таких виплат включається до фонду заробітної плати зазначених працівників та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Зауважуємо, що викладена позиція надана з урахуванням позиції Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію