X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2025 р. № 6598/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – Товариство) від № щодо надання індивідуальної податкової консультації, надісланого листом ГУ ДПС у області від №  (вх. ДПС №
від), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до змісту звернення Товариство здійснює діяльність у сфері торгівлі.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи має Товариство право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій, у разі реалізації товарів, 100% передоплата за які здійснюється, виключно, на підставі наданого Товариством рахунку-фактури, в якій зазначені його повні банківські реквізити рахунку у форматі IBAN, незалежно від того, в який спосіб покупець оплатив цей рахунок? Товариство здійснює оптову торгівлю зі складу, на якому операції з розрахунків в готівковій формі не здійснюються.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 12 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.

Своєю чергою звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що організація Вашої господарської діяльності у спосіб наведений у зверненні, а саме: здійснення розрахунків за продані товари виключно в безготівковій формі, дозволяє Вам користуватися правом не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 12 статті 9 Закону № 265.

При цьому використання наведеного вище права не застосовувати РРО / ПРРО дозволено лише на тих господарських одиницях, де відсутні не тільки описані Вами розрахунки із покупцями, а й готівкові розрахунки за іншими операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.