Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2025 р. № 6599/ІПК/99-00-04-01-03 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння рентної плати за спеціальне використання води (далі – Плата), керуючись ст. 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що здійснює ліцензовану господарську діяльність у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення водокористувачам.

Товариство, керуючись п. 255.3 ст. 255 Кодексу щодо визначення об’єкта оподаткування Платою, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи зобов’язане Товариство нараховувати Плату, враховуючи те, що Товариство здійснює тільки передачу та постачання води до водокористувача без можливості контролю обсягів фактичного використання ними у виробничих та інших потребах?

2. чи зобов’язане Товариство контролювати використання води вторинними водокористувачами у своїх виробничих процесах?

3. чи є послуга водопостачання саме використанням та/або передачею води у рамках розуміння п. 255.1 ст. 255 Кодексу?

4. яким чином Товариству визначати обсяги використання води, яка використовується вторинними водокористувачами відповідно до норм п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу?

Щодо питань 1 – 4

Платниками Плати є первинні водокористувачі, які, зокрема, використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (п. 255.1 ст. 255 Кодексу).

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування
(далі – Дозвіл). Укладення договору є обов’язковим (частини третя та четверта ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР, із змінами (далі – Водний кодекс)).

Дозвіл надається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (частина друга ст. 49 Водного кодексу).

У Дозволі встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (частина двадцять перша ст. 49 Водного кодексу).

Водокористувачі зобов’язані використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання (п. 2 частини першої ст. 44 Водного кодексу).

Об’єктом оподаткування Платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 Кодексу).

Водночас Кодексом не передбачено справляння Плати первинними водокористувачами за обсяги води, постачені водоспоживачам, із урахуванням напрямку використання ними таких обсягів води.

Таким чином, платники Плати – первинні водокористувачі сплачують Плату за фактичний обсяг води, використаний (переданий) ними водоспоживачам – вторинним водокористувачам із урахуванням, встановлених у виданих їм Дозволах, напрямків та лімітів використання обсягів води.

В умовах дії порядку, визначеного ст. 255 Кодексу, при визначенні платниками Плати, у тому числі Товариством, податкових зобов’язань з Плати об’єкт оподаткування Платою (фактичний обсяг води, який використовують первинні водокористувачі) поділяється на 3 складові частини, залежно від напрямків її використання (постачання), зокрема:

обсяги води, що постачаються водокористувачами населенню для задоволення його питних і санітарно-гігієнічних потреб (п.п. 255.4.1. п. 255.4 ст. 255 Кодексу), із застосуванням коефіцієнта «0»;

обсяги води, що використовуються житлово-комунальними підприємствами у межах технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення (п. 255.7 ст. 255 Кодексу), із застосуванням коефіцієнта «0,3»;

обсяги води, що постачаються водокористувачами юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, у тому числі теплопостачальним організаціям, ОСББ, ЖБК, тощо, без урахування напрямку використання водоспоживачами таких обсягів води, із застосуванням коефіцієнта «1».

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).