Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2025 р. № 6602/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у листопаді 2024 року було складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, яка є помилковою. Реєстрацію даної податкової накладної було зупинено. Після подання відповідних пояснень зазначену податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН. Надалі, у грудні
2024 року, Товариством було складено та зареєстровано розрахунок коригування до помилкової накладної, однак через те, що податкова накладна  і розрахунок коригування потрапили до різних звітних періодів, у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА ПДВ) сформувався показник ∑Перевищ.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості усунення показника ∑Перевищ, якщо помилкова податкова накладна та розрахунок коригування потрапили до різних звітних (податкових) періодів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Частиною 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у строки визначені ПКУ.

Згідно з пунктом 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу III Порядку
№ 21).

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 2001 розділу V ПКУ, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (пункт 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ).

Загальна сума перевищення (∑Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком (пункт 9 Порядку № 569).

Тобто, показник ∑Перевищ розраховується автоматично після прийняття звітності за відповідний звітний (податковий) період на основі задекларованих даних платника та даних ЄРПН, відповідно суми ПДВ, зазначені в помилково складеній податковій накладній, і розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, у тому числі при розрахунку показника ∑Перевищ.

При цьому, показник ∑Перевищ не розраховується, якщо до помилково складеної податкової накладної складено розрахунок коригування у тому ж звітному податковому періоді, за умови його своєчасної реєстрації в ЄРПН.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні в зверненні ДПС повідомляє.

Податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів / послуг підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

Обсяги постачання товарів / послуг та сума ПДВ, вказані в зайво (помилково) складеній податковій накладній (тобто не підтвердженій первинними документами), а також у розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

При розрахунку реєстраційної суми, а також показників формули, за якою вона обраховується (у тому числі показника ∑Перевищ), враховуються, зокрема, усі податкові накладні та розрахунки коригування, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку (у тому числі складені без факту здійснення господарської операції).

СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі розроблених алгоритмів відповідно до статті 200¹ ПКУ та Порядку № 569.    

Зважаючи на викладене, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми і її окремих складових платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні і реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).