Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2025 р. № 6616/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Підприємства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Підприємства є збирання безпечних відходів і надання послуг населенню та суб’єктам підприємницької діяльності щодо збирання та вивезення побутових відходів. Разом з цим, Підприємство повідомило, що є основним виконавцем Програми з благоустрою ________міської територіальної  громади, якою передбачено виділення коштів на такі цілі:

благоустрій міста (прибирання тротуарів, ремонт та утримання зупинок, канав, ремонт та встановлення бордюрів, світловідбиваючих елементів, косіння газонів, прибирання парків і скверів, нанесення дорожньої розмітки тощо);

утримання вуличного освітлення (роботи по обслуговуванню та відновленню світильників, оплата за електроенергію вуличного освітлення);

утримання кладовищ (роботи по покращення кладовища, вивезення сміття з кладовищ).

Підприємство відповідно до Програми з благоустрою _____ міської територіальної громади протягом 2022, 2023, 2024 та І півріччя 2025 років було включено до Мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів ________міської ради в якості одержувача бюджетних коштів на виконання завдань Програми КПКВК МБ 0116030 «Організація благоустрою населених пунктів.

Відповідно до акту ревізії №_________ від ______2025, складеного  Держаудитслужбою, було встановлено факт порушення про те, що Підприємство за період з 01.01.2022 по 30.06.2025 в недотриманні підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ склало та  зареєструвало податкові накладні та зайво сплатило податок на додану вартість (далі – ПДВ) по фінансуванню одержаному на виконання бюджетних програм КПКВК МБ 0116030 на безповоротній основі без умови постачання послуг (робіт), та яке не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні положень ПКУ, та зобов’язано повернути зайво сплачені кошти.

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: Які дії слід вчинити Підприємству  в описаній ситуації для повернення зайво сплачених коштів ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядники бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста статті 22 БКУ)

Відповідно до пункту 1.1 Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 № 836, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2014 за № 1104/25881 (далі – Правила
№ 836), напрями використання бюджетних коштів – дії (заходи), пов’язані з наданням публічних послуг та/або забезпеченням надання таких послуг, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань в межах коштів, передбачених рішенням про місцевий бюджет на виконання бюджетної програми.

Результативні показники бюджетної програми – кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують перебіг її реалізації, ступінь досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, реалізацію якої забезпечує головний розпорядник бюджетних коштів, досягнення мети бюджетної програми, виконання завдань бюджетної програми, висвітлюють обсяг і якість надання публічних послуг.

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за ; 456/20769, зі змінами і доповненнями (далі – Інструкція №  333), видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються, зокрема, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установа, організаціям)».

Пунктом 1.6 Інструкції № 333 визначено, зокрема,  що:

поточні видатки – це видатки, які спрямовуються на виконання бюджетних програм та забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню і підприємствам (установам, організаціям);

субсидії – це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств;

трансфертні платежі – це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Отже, бюджетні кошти, що отримуються платником ПДВ (комунальним підприємством) від розпорядників таких коштів, можуть бути за своєю економічною сутністю як безпосередньо оплатою (компенсацією) вартості поставлених таким платником (комунальним підприємством) товарів / послуг їх замовнику (наприклад територіальній громаді), так і грошовими коштами, отриманими на безповоротній основі (без умови постачання тих чи інших товарів/послуг у межах чи поза межами відповідних бюджетних програм) виключно для використання у власній господарській діяльності на визначені цілі (наприклад: виплату заробітної плати, придбання предметів, матеріалів, обладнання, оплату послуг (комунальних послуг та енергоносіїв), видатки на відрядження тощо).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
(далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 8 Закону № 996 платник самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання
товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та чи інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт «б» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (підпункт «б» підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

 Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання
товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку – продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка заміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту  постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню  на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних.

Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені визначено статтею 43 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 глави 1 розділу ІІ ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43 глави 1 розділу ІІ ПКУ).

При цьому, п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ визначено, що  разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному
п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів, шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання

ПКУ не виключено з числа об’єктів оподаткування ПДВ операції з постачання товарів / послуг, які постачаються платниками
податків – одержувачами бюджетних коштів; не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг (робіт) (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на виникнення об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів / послуг. Разом з тим ПКУ встановлено, що джерело оплати товарів / послуг впливає на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо бюджетне фінансування  (бюджетні кошти), яке отримує Підприємство, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас, з огляду на положення пункту 1.1 Правил № 836 напрями використання бюджетних коштів – дії (заходи), пов’язані з наданням публічних послуг  та/або забезпеченням надання таких послуг, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань в межах коштів, передбачених рішенням про місцевий бюджет на виконання бюджетної програми, наприклад, але не виключно програми з благоустрою територіальної громади  і, відповідно, об’єктом оподаткування ПДВ є операції Підприємства з постачання послуг, зокрема у рамках виконання бюджетних програм, у тому числі, що здійснюються на безоплатній основі.

Виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежать від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (зокрема, виплату заробітної плати та нарахувань на оплату праці, компенсацію вартості товарів / послуг, придбаних для здійснення у сфері благоустрою та дорожнього господарства тощо).

Отже, заходи з виконання програми благоустрою _____________ міської територіальної громади направлені на благоустрій міста (прибирання тротуарів, ремонт та утримання зупинок, канав, ремонт та встановлення бордюрів, світловідбиваючих елементів, косіння газонів, прибирання парків і скверів, нанесення дорожньої розмітки тощо), утримання вуличного освітлення (роботи по обслуговуванню та відновленню світильників, оплата за електроенергію вуличного освітлення тощо), утримання кладовищ (роботи по покращення кладовища, вивезення сміття з кладовищ) відповідають наведеним у  підпункті 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ визначенню постачання послуг.

Таким чином,  за операцією з постачання послуг, у тому числі у рамках виконання Програми з благоустрою ____________міської територіальної громади на цілі благоустрою міста, утримання вуличного освітлення та утримання кладовищ, Підприємство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, та скласти на покупця / замовника податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. Дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у разі оплати таких товарів / послуг за рахунок бюджетних коштів визначається відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ.

Також ДПС повідомляє, що питання оподаткування, у тому числі ПДВ, регулюються виключно нормами ПКУ та не можуть регулюватися положеннями БКУ та Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012
№ 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за
№ 456/20769.

Таким чином, якщо Підприємство фактично здійснювало операції з постачання послуг, зокрема у рамках виконання бюджетних програм, а саме Програми з благоустрою ____________ міської територіальної громади на цілі
благоустрою міста, утримання вуличного освітлення та утримання кладовищ, які є об’єктом оподаткування ПДВ, і визначило за такими операціями податкові зобов’язання з ПДВ, то в описаній у звернені ситуації підстав для здійснення коригування таких податкових зобов’язань з ПДВ у Підприємства не виникає, та відповідно не виникає помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ та підстав для їх повернення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).