Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У РІВНЕНЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2025 р. № 6617/ІПК/17-00-04-01-10

Головне управління ДПС у Рівненській області за результатами розгляду  звернення Університету щодо порядку приведення у відповідність первинного та податкового обліку, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Університету згідно класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) 85.42 Вища освіта. Окрім того, серед КВЕД 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у.

Університетом заключено договір на надання послуг підвищення кваліфікації працівників замовника (з підготовки в інтернатурі), обов’язковість професійного розвитку яких не передбачена законом. В договорі помилково є посиланням на норми підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ. Послуга надана, але ще не оплачена контрагентом. При цьому замовник відмовляється скласти додаткову угоду на перекваліфікування наданих послуг на послуги, що підлягають оподаткуванню на загальних підставах, вимагаючи складання податкової накладної відповідно до договору в поточній редакції (з пільгою) та відмовляючись виконувати свої зобов'язання (оплачувати послугу) до отримання такої податкової накладної.

Університет просить надати індивідуальну податкову консультацію стосовно приведення у відповідність первинного та податкового обліку в описаній у зверненні ситуації.

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (Відповідно пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦКУ підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина перша статті 626 ЦКУ).

Відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (частина перша статті 627 ЦКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами (далі - Закон N 996), визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям "первинний документ" розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону N 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону N 996).

Правові основи оподаткування податку на додатку вартість (далі –ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції з надання освітніх послуг закладами освіти, провадження яких підлягає ліцензуванню відповідно до законів у сфері освіти.

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та постанова Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» визначають перелік видів освітньої діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Послуги з підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість професійного розвитку яких не передбачена законом, не включені до видів освітньої діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Тому, такі послуги не підпадають під пільгу, визначену підпунктом 197.1.2 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, та оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%.

Правила формування податкових зобов'язань та складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) визначено статтями 187 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних ( далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "л" пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Наявність у договорі умови щодо застосування пільги по ПДВ при постачанні послуг, які згідно норм ПКУ підлягають оподаткуванню за основною ставкою, не звільняє платника від обов’язку нарахувати податкові зобов’язання у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ на вартість послуг.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, якщо платником податку була складена податкова накладна на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а необхідно було скласти податкову накладну на операції з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, платнику податку необхідно скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, яким скоригувати показники цієї податкової накладної, та скласти нову (правильну) податкову накладну на операції, які оподатковуються за основною ставкою (20 відсотків), з датою складання, яка відповідає даті виникнення податкових зобов’язань.

Окрім того, обставини, при наявності яких Університету необхідно складати зведену «компенсуючу» податкову накладну та нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ визначено пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту.

Таким чином, питання порядку складання первинних документів, відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).

____________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.