Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2025 р. № 6631/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення АТ ….. щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Ситуація І. Щодо сплати податків третіми особами

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 Кодексу).

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Кодексу представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) з метою реалізації положень Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» було введено нового учасника платіжних відносин – фактичного платника. Це значно полегшило відносини між особами, які мають намір сплатити грошове зобов’язання іншої особи, яка з тих чи інших причин не може їх виконати (наприклад, у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку).

Підпунктом 18 п. 6 Інструкції № 163 визначено, що фактичний платник – особа, яка в платіжній інструкції платника зазначена фактичним платником і грошові зобов’язання якої виконує платник шляхом ініціювання платіжної операції зі свого рахунку.

Пунктом 40 Інструкції 163 встановлено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника.

Таким чином, Кодекс передбачає, що податки та збори мають сплачуватись безпосередньо платником податку або його представником, що діє на підставі закону або довіреності. При цьому Інструкція № 163 надає таку можливість заповнення реквізиту «платник», «фактичний платник».

Чинним законодавством України прямо не передбачено обов’язку банків при виконанні платіжних операцій клієнтів перевіряти, чи виникло у платника податків податкове зобов’язання; на підставі чого таке зобов’язання виконується третьою особою; перевіряти повноваження такого платника на виконання податкового зобов’язання фактичного платника.      

1. Підтвердити, що особа (фізична чи юридична) має право сплачувати податки за іншу особу (фізичну чи юридичну),  вказуючи таку особу у платіжній інструкції фактичним платником, при цьому наявність представницьких відносин між платником та фактичним платником не має перевірятися Банком при виконанні зазначеної платіжної операції?

Ситуація ІІ. Щодо оплати єдиного внеску загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – єдиний внесок)

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

 1. Чи буде вважатись, що єдиний внесок сплачений (внесений) безпосередньо платником єдиного внеску, якщо такий єдиний внесок сплачено третьою особою, а в платіжній інструкції безпосередній платник єдиного внеску зазначений фактичним платником? Чи не матиме в такому випадку платник єдиного внеску заборгованості перед бюджетом?

Ситуація ІІІ. Щодо сплати юридичною особою податків, зборів та єдиного внеску за власну філію.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцем та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави,  відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами є такі філії та представництва. Відповідно до п. 63.2 ст. 63 Кодексу взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники. Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору. Законом № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (частина перша ст. 4 Закону № 2464).

Норми Кодексу передбачають, що залежно від виду податку, який підлягає сплаті, визначається безпосередньо платником такого податку і місце його сплати (чи головне підприємство, чи його філія самостійно).

1. Чи має право юридична особа зі свого поточного рахунку сплачувати за свою філію, яка має відокремлений баланс, податки та збори (зокрема, єдиний внесок), та в платіжній інструкції зазначати себе як платника, а філію як фактичного платника?

2. Чи має право юридична особа сплачувати за свою філію, яка не має  відокремлений баланс, податки та збори (зокрема, єдиний внесок), та в платіжній інструкції зазначати себе як платника, а філію як фактичного платника?

3. Чи буде вважатися, що єдиний внесок сплачений (внесений) безпосередньо філією, якщо такий єдиний внесок сплачено третьою особою (юридичною особою/учасником/засновником), а в платіжній інструкції безпосередній платник єдиного внеску зазначений фактичним платником? Чи не матиме в такому випадку філія заборгованості перед бюджетом?

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 Кодексу).

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Кодексу виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Кодексу).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо,
а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 Кодексу).

Відповідно до ст. 19 Кодексу платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Представник платника податків користується правами, встановленими Кодексом для платників податків.

При цьому відповідно до частини першої ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 Кодексу забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексу або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464.

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом № 2464, або в частині, що не суперечить Закону № 2464 (частина перша ст. 2 Закону № 2464).

Частиною сьомою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв'язку.

Згідно з частиною дев'ятою ст. 25 Закону № 2464 передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Щодо ситуації І.

Юридична особа або фізична особа як представник юридичної або фізичної особи на підставі договору доручення може здійснити сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахованого на дохід фізичних осіб, але виключно від імені та за рахунок такої юридичної або фізичної особи.

Щодо ситуації ІІ.

Зобов’язання з єдиного внеску сплачуються платником єдиного внеску особисто шляхом перерахування безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок.

Щодо ситуації ІІІ.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету передбачений ст. 168 Кодексу, відповідно до п.п. 168.4.1 п. 168.4 якої податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до відповідних бюджетів згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Такий порядок застосовується усіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Відповідно до ст. 64 БКУ податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа як податковий агент, має неуповноважений відокремлений підрозділ, місцезнаходженням якого є територія іншої адміністративно-територіальної одиниці ніж його основне місцезнаходження, то податок на доходи, нарахований працівникам такого відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням цього відокремленого підрозділу. Разом з тим, якщо філія є уповноваженою, то така філія самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету за своїм місцезнаходженням.

Крім того, нарахування та сплата (перерахування) єдиного внеску за відокремлені підрозділи, які не мають окремого балансу, здійснює централізовано головне підприємство – юридична особа за своїм місцезнаходженням.

У разі прийняття юридичною особою рішення про виділення відокремленого підрозділу на окремий баланс та перехід до самостійного ведення ним розрахунків із застрахованими особами, такий відокремлений підрозділ самостійно нараховує та перераховує суми єдиного внеску за своїм місцезнаходженням.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.