Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2025 р. № 6682/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є офіційним представником в Україні іноземного виробника обладнання.

Підприємство здійснює гарантійне обслуговування обладнання, яке було поставлене Підприємством покупцю (замовнику), а саме, у разі виходу з ладу вузлів та запчастин (далі – запчастини):

виробник-нерезидент надсилає Підприємству нові запчастини безкоштовно;

Підприємство сплачує мито та ПДВ при ввезенні таких запчастин на митну територію України;

запчастини передаються покупцю по акту приймання-передачі безоплатно в межах їх гарантійної заміни;

дефектні запчастини повертаються на вимогу виробнику.

Тобто запчастини, що безоплатно отримуються від виробника-нерезидента в межах гарантійної заміни, не є обʼєктом подальшого продажу Підприємством, а передаються покупцю в межах гарантійних зобовʼязань по договорах поставок, за якими вже було сплачено податки.

Пунктом 8.2 договору, копія якого додана до звернення, визначено, що під гарантією розуміється обовʼязковий ремонт або заміна дефектних запчастин, що вийшли з ладу з вини заводу-виробника. Пунктом 9.6 контракту, копія якого додана до звернення, передбачено, що заміна та ремонт дефектних та некондиційних запчастин в період гарантійного терміну здійснюється продавцем (Підприємством) безкоштовно.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Підприємство в описаній у зверненні ситуації включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при ввезенні запчастин на митну територію України,

2) чи необхідно нараховувати податкові зобовʼязання з ПДВ (у тому числі згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ) при подальшій безоплатній передачі таких запчастин покупцю;

3) чи вважається доходом та чи підлягає оподаткуванню компенсація витрат Підприємства на сплату митних платежів та ПДВ, якщо така компенсація надходить від виробника-нерезидента;

4) на підставі якого документа (належним чином оформленої митної декларації чи іншого документа) Підприємство може включити до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при ввезенні безоплатно отриманих запчастин на митну територію України?

Разом з тим інформація, надана у зверненні, не дає змоги чітко ідентифікувати операції, які здійснюються Підприємством (чи це операції з безоплатного постачання (передачі) запчастин, чи це операції з надання послуг з гарантійного обслуговування та чи оплачуються такі послуги виробником-нерезидентом). У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, порушених у зверненні.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,  підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а», «б» та «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, ввезення товарів на митну територію України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безоплатно наданими товарами, роботами, послугами є:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками − суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів − виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку − продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПКУ базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 ПКУ).

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 ПКУ документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 4

Податок на додану вартість, сплачений при ввезенні товарів на митну територію України (у тому числі якщо такі товари було безоплатно отримано від нерезидента), включається до складу податкового кредиту платника податку на дату сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ на підставі належним чином оформленої митної декларації (незалежно від напрямку подальшого використання таких товарів).

Щодо питання 2

При визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (найменування) (стаття 4 Закону № 996).

При здійсненні протягом гарантійного періоду на виконання гарантійного зобов’язання, передбаченого договором, гарантійної заміни (передачі) запчастини, у разі, якщо така запчастина була поставлена як частина такого обладнання та не постачалася як окремий товар, відбувається, виходячи із суті здійснюваної операції, надання послуги з гарантійного обслуговування, яка не підлягає оплаті отримувачем, а не постачання окремої деталі.

У разі якщо вартість наданих послуг / переданих товарів (зокрема, у зв’язку з гарантійною заміною деталі поставленого обладнання) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ у постачальника, то такі товари вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів не розглядається як окрема операція з постачання товарів, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.

При наданні послуг з гарантійного ремонту податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких послуг виникають у разі, якщо вартість такого гарантійного ремонту (у тому числі вартість деталі, яка замінюється (передається)) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) товарів. Такі податкові зобовʼязання мають нараховуватися виходячи з бази оподаткування, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ, яка не може бути менше вартості придбання таких товарів (у разі якщо товари було безоплатно отримано від нерезидента та надалі вони безоплатно передаються в межах гарантійного обслуговування, то база оподаткування у даному випадку дорівнює нулю). Нарахування податкових зобовʼязань, передбачених пунктом 198.5
статті 198 ПКУ, у даному випадку не здійснюється.

Водночас кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням суттєвих умов і обставин здійснення таких господарських операцій, що дозволить чітко ідентифікувати їх сутність, а також з урахуванням первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 3

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПКУ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму компенсації виробником-нерезидентом резиденту витрат на суму ПДВ та митних платежів, сплачених при поставці резиденту запасних частин для їх заміни при гарантійному ремонті.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питання формування доходу у бухгалтерському обліку на суму компенсації виробником-нерезидентом резиденту витрат на суму ПДВ та митних платежів, сплачених при поставці резиденту запасних частин для їх заміни при гарантійному ремонті, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

При підготовці індивідуальної податкової консультації на звернення платника податку контролюючий орган не здійснює аналіз господарської діяльності платника податку, що може бути досліджено в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ. Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.