Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2025 р. № 6689/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснило операції з ввезення на митну територію України в режимі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ. При цьому в графі 47 митних декларацій, оформлених на такі операції, зазначений код виду нарахувань, зокрема 057.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) чи має право Товариство віднести до складу податкового кредиту суми митних платежів, сплачених при ввезенні товарів в митному режимі тимчасового ввезення відповідно до частини сьомої статті 106 МКУ, а саме з кодом виду надходжень 057 відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету;

2) чи є підставою для формування податкового кредиту митні декларації, які підтверджують сплату платежів з кодом виду надходжень 057 відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до підпункту 27 частини першої статті 4 МКУ до митних платежів належать: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Особливості застосування митного режиму тимчасового ввезення визначені главою 18 МКУ.

Відповідно до статті 103 МКУ тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

При поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення підприємство  повинно сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або надати забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ (частина третя статті 104¹ МКУ).

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга статті 106 МКУ).

Відповідно до частини шостої статті 106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу ІІ ПКУ. Відповідні проценти підлягають сплаті також, якщо продовження строку тимчасового ввезення товарів здійснюється понад строк, протягом якого сплачується сума митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахована на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення, при цьому проценти підлягають сплаті лише за такий період (частина сьома статті 106 МКУ).

Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, зі змінами.

Відповідно до глави 1 розділу ІІ Порядку № 651 у графі 47 митної декларації, оформленої при поміщенні товарів, зокрема у митний режим тимчасового ввезення, наводяться відомості про нарахування митних платежів, зокрема, у полі «Вид» графи 47 зазначається код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами.

Згідно з класифікатором видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, зі змінами, код 057 присвоєно надходженню сум процентів із сум податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають сплаті у разі випуску у вільний обіг на митній території України товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами; передачі у користування іншій особі товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами; продовження строку тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами понад строк, протягом якого сплачується сума митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України на підставі частини сьомої статті 106 МКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом "ґ" пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 206.7 статті 206 розділу V ПКУ до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 МКУ.

Умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених статтею 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (підпункт 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене, виходячи із аналізу норм ПКУ, МКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, а також суму процентів з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II ПКУ.

При цьому, до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв'язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України.

Оскільки сума процентів, сплачена/нарахована відповідно до частини сьомої статті 106 МКУ (код виду надходжень 057), яка відображається у графі 47 митної декларації, не є сумою ПДВ, така сума до податкового кредиту не включається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).