Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.12.2025 р. № 6690/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (далі – Звіт CbC) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана зі складністю застосування деяких норм Кодексу та полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної нижче.

Платник податків здійснює свою діяльність на території України та є учасником міжнародної групи компаній (далі — МГК). Материнська компанія, до якої належить платник податків не уповноважувала платника податків на подання Звіту CbC. Відповідальною стороною за подання Звіту СbС є материнська компанія, юрисдикцією податкового резидентства якої є Японія.

МГК готується консолідована фінансова звітність. Розмір сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному 2024 року, перевищує еквівалент 750 мільйонів євро.

 

Материнською компанією МГК встановлено 2024 фінансовий рік МГК з           1 квітня 2024 року по 31 березня 2025 року, який не збігається з календарним роком (01.01.2024 - 31.12.2024).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи виникає у резидента – платника податку на прибуток, який здійснює діяльність в Україні, обов’язок подання Звіту CbC в Україні за 2024 звітний рік за умови, що:

- МГК перевищує встановлений поріг доходу 750 мільйонів євро за попередній звітний рік;

- материнська компанія резидент Японії – подає Звіт CbC у своїй юрисдикції;

- платник податків не є уповноваженою особою МГК для подання Звіту CbC в Україні?

2. Чи активована дія Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbC MCAA) між Україною та Японією, та яку дату визначено датою набрання чинності такої активованої дії?
3. Якщо за зазначених обставин платник податків зобов’язаний подавати Звіт CbC в Україні, чи є граничним строком подання Звіту CbC в Україні сплив дванадцяти місячного періоду з останнього дня фінансового року материнської компанії МГК, за яким формується консолідована фінансова звітність, тобто через дванадцять місяців після його завершення (у випадку платника податків 31.03.2026)?

 

Щодо питань 1-3

Відповідно до підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, платник податків – резидент України, що належить до МГК, у випадках, визначених цим підпунктом, зобов’язаний подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Звіт CbC в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Звіт CbC подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід МГК, до якої входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному, розрахований згідно із стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія МГК (за відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), дорівнює або перевищує відповідний показник мінімального розміру сукупного консолідованого доходу, визначений підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, та за наявності однієї з таких обставин:

платник податків є материнською компанією МГК;

материнська компанія МГК уповноважує платника податків – резидента України на подання Звіту CbC до контролюючого органу;

відповідно до вимог законодавства юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК подання Звіту CbC від такої МГК не вимагається;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але не набрала чинності відповідна угода QCAA станом на дату закінчення фінансового року, за який згідно з підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу має бути поданий Звіт CbC щодо такої МГК;

між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, але наявні факти системного невиконання відповідної угоди QCAA. Про наявність таких фактів (у тому числі виявлених на підставі повідомлення іноземної юрисдикції податкового резидентства уповноваженого учасника МГК про системне невиконання відповідної угоди QCAA, наданого компетентному органу України) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомляє платника податків – резидента України, який належить до МГК, материнська компанія якої є податковим резидентом такої іноземної юрисдикції. Зазначене повідомлення надсилається протягом 10 робочих днів з дня встановлення передбачених цим абзацом фактів у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Якщо більше ніж один учасник такої МГК є платником податків – резидентом України, зазначене повідомлення надсилається одному з них за вибором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 39.4.10² пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, для цілей подання Звіту CbC застосовуються такі показники мінімального розміру сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків:

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацом третім підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу;

еквівалент 750 мільйонів євро – для обставин, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, але якщо законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства материнської компанії МГК або уповноваженого учасника материнської компанії (у разі його призначення материнською компанією) визначено інший розмір сукупного консолідованого доходу МГК, деномінований не в євро, який згідно із законодавством такої іноземної юрисдикції застосовується для цілей подання Звіту CbC (за наявності такого законодавства), граничним розміром для обставин подання Звіту CbC, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, вважається такий інший розмір.

Відповідно до абзацу чотирнадцятому підпункту 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу, Звіт CbC складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подається не пізніше дванадцяти місяців після останнього дня такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року).

Пунктом 53 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено, зокрема, що норми абзаців четвертого – сьомого підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу щодо подання платниками податків Звіту CbC – вперше застосовуються щодо фінансового року, який розпочинається у період з 1 січня до 31 грудня року, в якому Багатостороння угода CbC набрала чинності щонайменше з однією іноземною юрисдикцією – стороною Багатосторонньої угоди CbC, яка є партнером України щодо автоматичного обміну інформацією. Відповідні Звіти CbC за наявності підстав, визначених абзацами четвертим – сьомим підпункту 39.4.10 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу, подаються з дотриманням строку подання Звіту CbC, визначеного підпунктом 39.4.11 пункту 39.4 статті 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.10³ пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Угода QCAA (для цілей статті 39 розділу I Кодексу) – угода, укладена між компетентними органами України та іноземної юрисдикції, які є сторонами чинного міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, яка передбачає автоматичний обмін звітами у розрізі країн міжнародної групи компаній між Україною і такою іноземною юрисдикцією (Qualifying Competent Authority Agreement), у тому числі Багатостороння угода CbC.

Згідно з підпунктом 14.1.10² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу Багатостороння угода CbC (для цілей статті 39 розділу I Кодексу), це багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports), укладена відповідно до статті 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для України шляхом її ратифікації Верховною Радою України згідно з Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, а Протокол про внесення змін і доповнень до Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах ратифіковано Законом України від 11.01.2013 № 21-VII.

Стаття 6 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах передбачає, що дві або більше Сторони можуть за взаємною згодою здійснювати автоматичний обмін інформацією, однак фактичний обмін інформацією здійснюватиметься на двосторонній основі між Компетентними органами.

Державна податкова служба України, як компетентний орган України, приєдналася 03.11.2022 до Багатосторонньої угоди CbC, яка набрала чинності 04.07.2024 та включена до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Зазначена інформація розміщена на офіційному вебсайті ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/825385.html.

Для цілей Багатосторонньої угоди CbC визначено терміни (розділ 1). Зокрема, термін «Чинна угода» означає, щодо будь-яких двох Компетентних органів, що обидва Компетентні органи заявили про свій намір здійснювати автоматичний обмін інформацією один з одним та виконали інші умови, викладені в пункті 2 розділу 8. Перелік Компетентних органів, між якими діє ця Угода, має бути опублікований на вебсайті ОЕСР.

За інформацією, оприлюдненою на вебсайті ОЕСР, Японія входить до переліку підписантів (сторін) Багатосторонньої угоди MCAA CbC із датою її підписання 27.01.2016 https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/about-automatic-exchange/cbc-mcaa-signatories.pdf.

Пунктом 2 розділу 8 Багатосторонньої угоди CbC визначено, що Угода між двома Компетентними органами набере чинності на пізнішу з наступних дат: (і) дату, на яку другий із двох Компетентних органів направив повідомлення Секретаріату координаційного органу згідно з пунктом 1, що включає Юрисдикцію іншого Компетентного органу відповідно до підпункту 1е) та (іі) дату, коли Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності та стала чинною для обох Юрисдикцій.

Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах набрала чинності для Японії 01.10.2013.

Конвенція між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протокол до неї ратифіковані Законом України від 05.06.2024 № 3774-IX та набули чинності 01.08.2025 (далі – Конвенція).

До 01.08.2025 між Україною та Японією діяла Конвенція між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування податків на доходи з Протоколом, підписана в              м. Токіо 18 січня 1986 року, яка припинила діяти згідно положеннями, передбаченими пунктами 1-5 статті 28 Конвенції.

Дія Багатосторонньої угоди CbC між Україною та Японією активована 04.07.2024.

Таким чином, зважаючи на те, що між Україною та юрисдикцією податкового резидентства материнської компанії МГК – Японією, є чинний міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, а також те, що набули чинності Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах та Багатостороння угода MCAA CbC, підписантами якої є Україна та Японія, у платника податків відсутній обов’язок щодо подання Звіту CbC за звітний 2024 рік.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).