Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2025 р. № 6706/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство зареєстровано резидентом Дія Сіті – платником ПДВ та податку на прибуток на особливих умовах, а також реципієнтом проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), який реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка набрала чинності 07.05.1992.

В рамках проєкту МТД між Товариством та акредитованим в Україні виконавцем такого проєкту укладено двосторонню грантову угоду (далі – Грантова Угода), відповідно до якої Товариство отримує грант на здійснення проєкту МТД з

посилення цифрової економіки та економічної стійкості України через інтеграцію інноваційних ШІ-асистентів у платформу «Дія. Бізнес». Платежі за грантом здійснюються в кілька етапів, на підставі доказів досягнення контрольних показників, при цьому виконавець не передбачає підписання первинних документів, що підтверджують факт здачі – приймання послуг між Товариством і виконавцем. Для отримання платежів Товариство подає ваучер на оплату та докази завершення контрольного етапу. Грантовою угодою передбачено залучення до проєкту МТД державної установи, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 року № 688 «Про реалізацію експериментального проекту щодо впровадження та забезпечення функціонування електронної системи для підтримки підприємництва «Онлайн-кабінет підприємця» (далі – постанова № 688) є власником та адміністратором платформи, щодо якої здійснюється розробка.

Після завершення заключного контрольного етапу, визначеного Грантової угоди, буде здійснено передачу результатів розробки (майнових прав інтелектуальної власності) державній установі. Передача робіт планується за окремим договором без висування вимог щодо оплати з боку державної установи.

Враховуючи викладене, Товариство цікавить можливість класифікації операції Товариства з подальшої передачі результату розробки (відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності) державній установі як безоплатно наданих послуг для цілей оподаткування податком на прибуток на особливих умовах, незважаючи на факт фінансування розробки за рахунок гранту в рамках проєкту МТД.

Крім цього, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 роздiлу V ПКУ операції з отримання грантових коштів від виконавця; операції з подальшої передачі виконавцем за окремим договором результатів розробки (майнових прав інтелектуальної власності) державній установі, якщо фінансування розробки та створення результатів розробки здійснювалося виконавцем за рахунок гранту;
2. чи вважається подальша передача результатів розробки / розширення функціональності платформи, власником якої є державна установа (відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності), профінансованих за рахунок гранту, підставою для визначення операцій як постачання для цілей оподаткування ПДВ, та чи виникає обов’язок реєстрації податкових накладних за правилом «першої події» на момент отримання грантових коштів від виконавця?

Водночас ДПС зазначає, що за результатом розгляду попереднього звернення Товариства щодо аналогічних питань Товариству була надана індивідуальна податкова консультація, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Додатково до неї та з урахуванням положень постанови № 688 ДПС повідомляє наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 7 Порядку реалізації експериментального проекту щодо впровадження та забезпечення функціонування електронної системи для підтримки підприємництва «Онлайн-кабінет підприємця», затвердженого постановою № 688 (далі – Порядок № 688), встановлено, що веб-сайт Дія.Бізнес забезпечує користувача можливістю перегляду всіх наявних програм підтримки суб’єктів господарювання, що внесені адміністратором електронної системи, або персоналізованих програм підтримки (за технічної можливості), які відображаються в електронному кабінеті користувача після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації засобами електронної системи.

Пунктом 4 Порядку № 688 передбачено, що власником електронної системи є держава в особі державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», що належить до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України. Володільцем інформації, що обробляється в електронній системі, є державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту».

Адміністратором електронної системи є державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», що забезпечує супровід, технічну підтримку та безперебійне функціонування електронної системи (пункт 5 Порядку № 688).

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проєктів МТД, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 153 грантова угода – угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); МТД – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує МТД згідно з проєктом (програмою).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.282¹ пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ резидент Дія Сіті – платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі – резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах), – резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому пункті 141.10 статті 141 розділу ІІІ ПКУ, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування. Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.

Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9¹ (крім підпунктів 141.9¹.3 і 141.9¹.4) статті 141 розділу ІІІ ПКУ (пункт 136.8 статті 136 розділу ІІІ ПКУ).

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9¹ статті 141 розділу ІІІ ПКУ. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ (підпункт 137.10.1 пункту 137.10 статті 137 розділу ІІІ ПКУ).

Згідно з пунктом 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними пунктом 135.2 статті 135 та підпунктом 141.9¹.3 пункту 141.9¹ статті 141 розділу ІІІ ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Отже, у разі якщо платник податку набув статусу резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, то такий платник податку переходить на спеціальний режим оподаткування зі ставкою податку на прибуток у розмірі 9% і формує базу оподаткування відповідно до норм пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 135.2.1.6 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що база оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається, зокрема, як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:

а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8¹ цього підпункту;

б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року;

в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 розділу IV ПКУ та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 розділу IV ПКУ;

г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;

ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами «в» і «г» підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 розділу IV ПКУ.

Для цілей цього підпункту:

безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;

однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства.

Отже, оскільки резидент Дія Сіті – платник податку на прибуток на особливих умовах виконував роботу, фінансування якої здійснювалось за рахунок гранту, і результат такої роботи у вигляді майнових прав інтелектуальної власності передається власнику відповідної платформи, то операція з передачі результатів розробки не вважається безоплатно наданими послугами, і, відповідно, не включається до бази оподаткування податком на прибуток підприємств такого резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів –дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо питань 1 - 2

Об’єктом оподаткування ПДВ згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Враховуючи те, що згідно з Грантовою угодою отримані Товариством грантові кошти є оплатою вартості наданих Товариством товарів/послуг (результатів розробки), то при отриманні таких коштів Товариство згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ зобов’язано визначити податкові зобов’язання з ПДВ, крім випадків, коли операції з постачання таких товарів/послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ або звільняються від оподаткування ПДВ (зокрема, відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.

У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого міжнародними угодами, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання Товариством товарів/послуг (у тому числі результатів розробки), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, зокрема, згідно з Грантовою угодою та постановою № 688 виконавцю проєкту МТД (або безпосередньо реципієнту) у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ. Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем проєкту МТД послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання ним додатка 8 до Порядку № 153. В договорі на таке постачання вартість таких послуг має бути вказана «Без ПДВ».

За такою звільненою від оподаткування ПДВ операцією з передачі державній установі товарів/послуг (результатів розробки) податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються, але при цьому Товариство зобов’язане скласти податкову накладну без ПДВ та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

У разі якщо Товариство не застосовує касовий метод податкового обліку, то податкову накладну із застосуванням звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ необхідно складати за правилом «першої події» (на дату отримання коштів або на дату відвантаження товарів / оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).