Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2025 р. № 6712/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо виплати дивідендів при перевищенні чистого прибутку над нерозподіленим прибутком (непокритому збитку) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, у ТОВ за результатами 2024 року нараховано чистий прибуток та непокритий збиток.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи може ТОВ виплачувати дивіденди у повній сумі чистого прибутку, якщо за цей період виник непокритий збиток?  В 2019, 2021 роках були випадки, коли сума нарахованого чистого прибутку перевищувала суму нерозподіленого прибутку за певний період, чи можлива виплата дивідендів у розмірі всього чистого прибутку?

 

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (зі змінами) (далі – Закон № 2275-VIII) (частина перша ст. 1 Закону № 2275-VIII).

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша ст. 28 Закону № 2275-VIII).

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (п. 12 частини другої ст. 30 Закону № 2275-VIII).

Відповідно до частини першої, другої, третьої ст. 26 Закон № 2275-VIII виплата дивідендів учасникам товариства здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Отже, виплата дивідендів здійснюється за рішенням  загальних зборів учасників ТОВ.

При цьому, питання визначення умов для прийняття рішення про виплату дивідендів (обсяг чистого і нерозподіленого прибутку) не належить до компетенції ДПС  і не є предметом індивідуальної податкової консультації.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 57.1¹.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Отже, у разі прийняття рішення ТОВ про виплату дивідендів своїм учасникам (резидентам), ТОВ нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, встановленому п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).