Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.12.2025 р. № 6719/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, між Товариством та Компанією ММК було укладено дистриб’юторський договір, відповідно до якого товариство – заявник було призначено офіційним імпортером та дистриб’ютором автомобілів, запасних частин та аксесуарів торгової марки «…» на території України.

Для цілей забезпечення контролю за товарним оборотом, в т.ч. розміщеннями замовлень у виробництво Компанії, забезпечення імпортно-експортних та логістичних операцій, проведення розрахункових операцій (платежів) і таке інше, Компанія призначила експортером Компанію МК, резидента Японії.

Товариство у березні 2022 року у зв’язку із введенням військового стану в Україні відкликало розміщені у виробництво замовлені автомобілі, тим самим задавши компанії прямих збитків.

Під зазначені замовлення Товариства Компанією ММК було замовлено запасні частини для автомобілів. Після відкликання замовлень Товариством Компанія ММК не змогла перерозподілити їх на інші свої замовлення і Компанією ММК були понесені збитки (далі – Збитки).

У 2024 році Товариством була отримана та визнана дебіт-нота від Компанії МК на часткове відшкодування Збитків.

У липні 2025 року Товариством була отримана та визнана додаткова дебіт-нота на залишок відшкодування Збитків.

Оскільки Товариство не мало змоги здійснити виплату відшкодування Збитків у 2024 році, Компанія МК сплатила на користь Компанії ММК зазначену суму Збитків, а Компанія ММК, в свою чергу, переуступила Компанії МК право вимоги від Товариства відшкодування завданих та відшкодованих Компанією МК Збитків на підставі договору (цесії).

У 2025 році Товариство планує сплатити Компанії МК загальну суму відшкодування Збитків згідно отриманої від Компанії МК вимоги та підписаної між Компанією МК та товариством додаткової угоди.

У зв’язку з відшкодуванням збитків у заявника виникає питання щодо оподаткування вказаної операції на території України, зокрема, податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України з урахуванням норм міжнародного договору.

Заявник просить підтвердити правильність розуміння з наступних питань:

1. Умова про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу не є обов’язковою умовою для застосування звільнення від оподаткування податком на доходи нерезидента з джерелом його походження з України за ст. 5 або ст. 19 Конвенції між Урядом Японії та Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи, ратифікованою у 1986 році, при виплаті Товариством доходу з джерелом його походження з України на користь японської компанії, яка є податковим резидентом Японії.

2. Нерезидент (податковий резидент Японії), який отримує доходи з джерелом їх походження з України, вважається платником податку відповідно до п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу, в тому числі для цілей застосування п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, незалежно від факту застосування звільнення від податку на доходи нерезидента з джерелом його походження з України за Конвенцією чи сплати податку на доходи нерезидентів в Україні з такого доходу.

Щодо питання 1

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору (абзац третій п. 103.2 ст. 103 Кодексу)

Отже, у разі якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування передбачено визначення бенефіціарного власника для доходів, які підпадають під визначення «Інших доходів», то, у випадку отримання доходу у вигляді права вимоги боргу, звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку, передбачене таким міжнародним договором України, під час виплати доходу такому нерезиденту, застосовуватися не буде, оскільки отримувач доходу у вигляді виплати відшкодування Збитків не є бенефіціарним власником.

Щодо питання 2

Нерезиденти – це, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу (п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 136.3 ст. 136 Кодексу встановлено, що у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу до доходів нерезидентів і прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України застосовуються ставки оподаткування 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відсотків.

Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

При цьому доходи нерезидента, що підлягають оподаткуванню відповідно до п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, встановлені п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Отже, з метою оподаткування податком на прибуток підприємств платниками цього податку з числа нерезидентів, що отримують доходи на території України, вважаються ті нерезиденти, у яких виникає об’єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до норм п.п. 134.1.3 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, що оподатковується за ставкою, визначеною п. 136.3 ст. 136 Кодексу, і податок визначається та сплачується податковим агентом відповідно до правил, встановлених п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Отже, у разі якщо товариство при виплаті доходу нерезиденту у вигляді компенсації Збитків (неодержаного доходу (упущеної вигоди)) утримує та сплачує податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України, то вказана норма до таких доходів не застосовується.

При цьому, у разі якщо відповідно до норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування доходи нерезидента з джерелом їх походження з України не оподатковуються в Україні, то, з метою оподаткування податком на прибуток підприємств, резидент, який здійснює виплату доходу нерезиденту, зокрема у вигляді компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), повинен здійснити коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат відповідно до норм п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Крім того повідомляємо, що оскільки Товариство є пов’язаною особою з підприємствами - нерезидентами, то при здійсненні операцій, зокрема із виплати відшкодування Збитків, необхідно керуватися в тому числі нормами ст. 39 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).